Проблема відсутності контакту з позаземними цивілізаціями, яка є предметом обговорення в контексті парадоксу Фермі, отримала нове наукове пояснення. Виявилося, що міжзоряний зв’язок ускладнюється природними фізичними явищами, зокрема турбулентною плазмою, яку викидають зорі. Ця плазма створює суттєві перешкоди для проходження радіохвиль, що ускладнює виявлення потенційних інопланетних повідомлень.
Про це розповідає ProIT
Як зірки впливають на міжзоряні сигнали
Нові наукові дослідження, результати яких опубліковані в The Astrophysical Journal, показали, що під час пошуку техносигнатур від інопланетних цивілізацій людство довгий час ігнорувало критичні спотворення, які виникають через особливості випромінювання самих зірок. Програма SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence) орієнтується на пошук вузькосмугових радіосигналів, оскільки саме такі сигнали вважаються найбільш ймовірними для техногенної цивілізації — їх використання не потребує надмірних енергетичних витрат, на відміну від широкосмугових сигналів, властивих природним джерелам, таким як зорі чи пульсари. Однак така стратегія має суттєвий недолік: вузькосмугові сигнали під впливом турбулентної плазми розширюються, і їх енергія розсіюється, що унеможливлює їхнє виявлення сучасними радіотелескопами.
«Пошук SETI часто оптимізований для надзвичайно вузьких сигналів. Якщо сигнал розширюється через середовище власної зірки, він може опуститися нижче наших порогів виявлення, навіть якщо він там є, що потенційно допомагає пояснити деякі з радіомовчань, які ми спостерігаємо в пошуку техносигнатур», — зазначає доктор Вішал Гаджар.
Вплив червоних карликів та перспективи майбутніх пошуків
Особливо значущим це явище є для систем червоних карликів (М-типу), які становлять більшість зірок нашої галактики. Через те, що ці зорі мають низьку яскравість, потенційно населені планети перебувають дуже близько до них. У такій близькості планети потрапляють у зону інтенсивної плазмової турбулентності, що призводить до критичного спотворення будь-яких сигналів. Під час потужних викидів корональної маси сигнал може бути повністю знищений, і навіть якщо інопланетне послання фізично досягає Землі, наші пристрої його не фіксують. Це змушує гіпотетичних іншопланетян використовувати ретранслятори на віддалених межах своїх зоряних систем, щоб їхні сигнали могли бути почуті.
Результати дослідження пропонують нову стратегію для майбутніх пошуків життя у Всесвіті. Натомість вузькосмугових сигналів науковцям рекомендують аналізувати також спотворені радіоімпульси, які з урахуванням впливу зоряної активності мають більше шансів бути виявленими на Землі. Вдосконалення алгоритмів пошуку та врахування нових фізичних факторів може відкрити людству нові горизонти у вивченні позаземного життя.