Ідея перенесення людської свідомості у цифровий простір, відома як завантаження розуму, активно обговорюється у наукових колах. Концепція передбачає створення цифрової копії людського мозку, завдяки якій людина зберігатиме самосвідомість, спогади та відчуття, але вже віртуально та без фізичного тіла. В такому симульованому середовищі користувач міг би не лише відтворювати знайомі дії — їсти, керувати автомобілем чи займатися спортом — а й отримувати нові можливості, наприклад, літати чи подорожувати іншими планетами. Єдині обмеження — це межі наукової фантазії та технічних можливостей.
Про це розповідає ProIT
Технічні та наукові виклики цифрового безсмертя
Попри теоретичну можливість реалізації такого проєкту, вчені лише починають розкривати таємниці роботи людського мозку. Успіхи науки, такі як польоти на Місяць або секвенування людського геному, доводять, що навіть найамбітніші ідеї з часом можуть стати реальністю. Однак, фахівці з нейробіології наголошують, що мозок — це найскладніший відомий об’єкт, і відтворити його структуру у цифровому вигляді — надзвичайно складне завдання. Для цього необхідна точна симуляція всіх сенсорних відчуттів: зору, слуху, нюху, дотику, а також фізіологічних процесів — від моргання до серцевого ритму. Без цього цифровий “я” ризикує зіткнутися з сенсорною депривацією, що може призвести до психічних розладів.
“Саме тому для успішного завантаження інформації з пам’яті симуляція ваших відчуттів та цифрового середовища має бути надзвичайно точною, адже навіть незначні спотворення можуть мати серйозні психічні наслідки”.
Сканування мозку та майбутнє завантаження свідомості
Першим кроком до створення цифрової копії мозку стане його ретельне сканування та тривимірне картування. На сучасному етапі науковці лише частково змогли відтворити мозок мухи чи невеликі ділянки мозку миші. Повна карта людського мозку, що містить 86 мільярдів нейронів і трильйони зв’язків, може бути створена не раніше, ніж за кілька десятиліть. При цьому, недостатньо просто відобразити структуру — нейрони постійно змінюють свою роботу, і це динамічне налаштування також слід враховувати під час моделювання.
Інший підхід до завантаження розуму — поступова заміна біологічних нейронів штучними аналогами. Такий шлях міг би спростити процес, але на сьогодні наука не здатна замінити навіть один нейрон. Проте розвиток обчислювальних технологій і штучного інтелекту відбувається все швидше, тож у майбутньому можна очікувати значних проривів у цій сфері. Інвестиції у дослідження стимулюються зацікавленістю багатьох мільярдерів, які мріють про вічне життя, тому фінансування для таких проєктів не бракує.
Оптимістичні прогнози обережно називають 2045 рік як потенційну дату появи технології, але більшість експертів вважають це надто амбітним. Є ймовірність, що це станеться ближче до кінця XXI століття, а можливо — і через 200 років. Таким чином, перша людина, яка зможе жити вічно у цифровому вигляді, може з’явитися вже в найближчому майбутньому.
Варто згадати, що нещодавно вчені представили істоту, яка успішно пройшла когнітивний тест, розроблений для дітей, що свідчить про перспективність досліджень у сфері штучного інтелекту та когнітивних наук.