Гренландський кит відомий своєю вражаючою тривалістю життя — деякі особини цього виду доживають до понад 200 років, що робить їх одними з найстаріших ссавців на планеті. Їхня здатність залишатися здоровими протягом такого довгого часу давно привертає увагу біологів, які прагнуть розгадати феномен довголіття.
Про це розповідає ProIT
Генетичний механізм довголіття: роль білка CIRBP
У новому дослідженні міжнародна команда вчених з Рочестерського університету провела глибокий аналіз генетичних зразків гренландських китів. Виявилося, що одним із ключових чинників їх надзвичайного довголіття є висока концентрація білка CIRBP. Саме ця молекула відповідає за відновлення пошкоджень ДНК, а її рівень у китів у 100 разів вищий, ніж у більшості інших ссавців. CIRBP ефективно виправляє дволанцюгові розриви ДНК — небезпечні ушкодження, які з віком накопичуються у людини й можуть спричинити розвиток раку або передчасного старіння.
Під час експериментів білок CIRBP було введено у клітини людини та плодової мушки. У результаті було зафіксовано помітне підвищення ефективності репарації ДНК, що призводило до збільшення тривалості життя клітин. Дослідники також помітили: у середовищі з низькою температурою кількість білка CIRBP у клітинах зростає. Це, ймовірно, є адаптивною відповіддю китів на життя у крижаних арктичних водах.
Перспективи для медицини та подовження життя
Унікальна властивість гренландських китів — не лише уникати накопичення мутацій, але й демонструвати вражаючу стійкість до утворення ракових клітин. Їхні клітини ефективно попереджають пошкодження ще до того, як вони перетворюються на загрозу. Така біологічна стратегія вважається одним із найпотужніших природних механізмів захисту від старіння, відомих сучасній науці.
“На думку провідного автора дослідження, професорки Віри Горбунової, отримані дані відкривають перспективу створення методів, які дозволять посилити аналогічні процеси відновлення ДНК у людини. Якщо вдасться штучно підвищити рівень CIRBP або активувати подібні генетичні шляхи, це може відкрити шлях до подовження людського життя щонайменше вдвічі”.
Попри те, що впровадження відкриття у медичну практику ще потребує часу, вчені впевнені: гренландський кит може стати ключем до розуміння механізмів, які дозволяють організмам жити понад два століття без втрати життєвої енергії. Якщо людству вдасться відтворити навіть частину цього процесу, межа у 200 років для людини може стати досяжною науковою реальністю.