Вчені розшифрували геном іспанського грипу 1918 року: що виявили дослідники

|
Вчені розшифрували геном іспанського грипу 1918 року: що виявили дослідники

Міжнародна група науковців здійснила суттєвий прорив, вперше секвенувавши повний геном раннього штаму іспанського грипу, який з 1918 по 1920 рік спричинив одну з наймасштабніших пандемій в історії, забравши, за різними оцінками, до 100 мільйонів життів. Для дослідження було використано зразок легені 18-річного чоловіка, який помер у Цюриху в липні 1918 року під час початкової хвилі пандемії. Важливість цієї роботи зумовлена тим, що РНК вірусу грипу швидко руйнується, а більшість збережених тканин не підходить для генетичного аналізу. Однак завдяки новітньому протоколу РНК-секвенування вченим вдалося вилучити та проаналізувати унікальну генетичну інформацію, що дозволило ідентифікувати критичні мутації вірусу.

Про це розповідає ProIT

Ключові мутації та еволюція патогену

Науковці були вражені тим, що навіть ранній штам іспанського грипу, який циркулював у Швейцарії на початку пандемії, вже містив три важливі мутації. Ці мутації значно підвищували летальність вірусу, допомагаючи йому уникати впливу білка MxA, який є частиною людської імунної системи й захищає організм від вірусів пташиного грипу. Стійкість вірусу до цього білка дозволила йому долати захисні механізми імунітету. Ще одна важлива адаптація змінила структуру поверхневого білка гемаглютиніну, що посилило здатність вірусу зв’язуватися з рецепторами людських клітин, подібно до того, як пізніше відбувалося у випадку з вірусом SARS-CoV-2.

Відкриття відкриває нові перспективи

На думку авторів дослідження, зразок легені є «єдиним геномом першої хвилі з цими мутаціями, що потенційно дало цьому штаму перевагу під час пандемії, оскільки всі геноми другої хвилі з високим охопленням також несуть ці мутації». Це перший подібний випадок для Швейцарії, який дає змогу глибше зрозуміти динаміку адаптації вірусу на початку пандемії в Європі.

«Це перший випадок, коли вчені отримали доступ до геному грипу часів пандемії 1918-1920 років у Швейцарії, що відкриває нове розуміння динаміки адаптації вірусу в Європі на початку пандемії», — зазначила авторка дослідження Верена Шюнеманн.

Як підкреслюють дослідники, аналіз історичних мутацій допомагає краще передбачати ймовірні шляхи розвитку майбутніх пандемій, тим самим підвищуючи шанси людства ефективно реагувати на глобальні загрози здоров’ю. Результати роботи опубліковані у науковому журналі BMC Biology та вкотре демонструють важливість вивчення минулого для підготовки до сучасних і майбутніх викликів.