Вчені з Університету Пенсільванії та Університету Мічигану представили найменшого у світі програмованого автономного робота, розмір якого не перевищує крупинки солі. Його габарити складають лише 200 на 300 мікрометрів у ширину і 50 мікрометрів у товщину, що дозволяє роботу балансувати навіть на гребені відбитка людського пальця.
Про це розповідає ProIT
Передові технології у мікроробототехніці
Розробка цього пристрою стала справжнім проривом у сфері нанотехнологій, адже об’єм нового робота приблизно у 10 000 разів менший за попередні моделі. Незважаючи на свої мікроскопічні розміри, пристрій є самостійною платформою з власним процесором, пам’яттю, датчиками температури та сонячними елементами, які забезпечують енергією на рівні 100 нановат. Такі характеристики дозволяють мікророботу виконувати складні автономні завдання та взаємодіяти з навколишнім середовищем.
“Мікроробот настільки малий, що балансує на відбитку пальця. (Марк Міскін/UPenn)”
Інноваційна система руху та майбутнє застосування
Інженери зіткнулися з викликами, пов’язаними із незвичною фізикою мікромасштабів, де основними стають сили в’язкості та опору, а не гравітація чи інерція. Тому у конструкції відмовилися від традиційних рухомих частин, використовуючи замість них електричне поле, що створює потік молекул навколо корпусу робота і забезпечує його рух у рідині. Вбудовані оптичні приймачі дають змогу розпізнавати команди та виконувати завдання, зокрема вимірювати температуру і передавати інформацію завдяки унікальному руху, що нагадує комунікацію бджіл.
Завдяки поєднанню інноваційної архітектури комп’ютера та сучасних напівпровідникових схем, робот може функціонувати місяцями, отримуючи енергію від зовнішніх джерел світла. Крім індивідуальної роботи, мікророботи здатні об’єднуватися у групи, утворюючи цілі структури, подібні до зграй риб або роїв комах. На думку розробників, подальший розвиток технології дозволить використовувати такі пристрої у медицині, наприклад, для моніторингу клітин чи доставки ліків у важкодоступні ділянки організму. Вчені підкреслюють, що це лише перший крок у розвитку інтелектуальних наномашин, здатних відчувати, обчислювати та діяти автономно навіть у мікроскопічному світі.
