Науковці досягли значного прориву в боротьбі з хворобою Альцгеймера, вперше продемонструвавши можливість майже повного усунення симптомів цього захворювання у мишей за допомогою лише одного уколу. Протягом тривалого часу хвороба Альцгеймера вважалася невиліковною, а існуючі методи лікування давали лише обмежені результати. Проте новий підхід дозволив очистити мозок від токсичних бета-амілоїдних бляшок та відновити когнітивні функції у лабораторних тварин.
Про це розповідає ProIT
Інноваційний підхід до лікування через відновлення бар’єра мозку
Більшість сучасних ліків націлені на бета-амілоїдні білки, що накопичуються у мозку та руйнують його тканини, викликаючи запалення і порушення зв’язку між нейронами. Проте такі методи не завжди ефективні, адже не усувають основну причину проблеми. Міжнародна команда дослідників вирішила підійти до проблеми інакше: вони сфокусувалися на відновленні гематоенцефалічного бар’єра — природної захисної системи мозку, яка не лише відфільтровує токсини, а й виводить небезпечні білки.
Для цього вчені застосували наночастинки, які допомагають відновити функцію бар’єра. Результати експерименту вразили: вже через дві години після ін’єкції мозок мишей із прогресуючою формою Альцгеймера очистився майже від половини бета-амілоїдних бляшок. Водночас у тварин повністю відновилися пам’ять і здатність до навчання — показники зберігалися не менше шести місяців після одноразового втручання.
Механізм дії наночастинок та перспективи для людей
Гематоенцефалічний бар’єр — це складна система, що складається з мільярдів капілярів, де ключову роль відіграє білок LRP1. У пацієнтів з Альцгеймером вироблення LRP1 різко знижується, а його залишки руйнуються під впливом токсичних білків. Щоб вирішити цю проблему, дослідники під керівництвом Джузеппе Баттальї розробили інтелектуальну систему доставки — полімерсоми, які складаються з численних невеликих компонентів, що разом взаємодіють із гематоенцефалічним бар’єром.
“Більшість сучасних методів лікування хвороби Альцгеймера спрямовані на видалення бета-амілоїду або захист нейронів після того, як пошкодження вже сталося. Але на цей момент захисний бар’єр мозку вже руйнується; він більше не може належним чином доставляти поживні речовини та виводити відходи. Ми прагнемо відновити цей бар’єр, оскільки він є основою проблеми. Здоровий гематоенцефалічний бар’єр підтримує клітини мозку, регулює запалення і підтримує середовище, необхідне нейронам для функціонування. Відновлюючи судинну мережу, ми допомагаємо мозку відновити природний баланс, роблячи будь-яку іншу терапію більш ефективною та тривалою”, — пояснює автор дослідження Джузеппе Батталья.
Для досягнення максимальної ефективності на поверхню полімерсоми нанесли спеціальний пептид, який зв’язується із білками LRP1. Дослідники встановили, що оптимальна кількість — 40 пептидів на одну частинку. Тести на мишах, генетично модифікованих для розвитку агресивної форми Альцгеймера, показали: вже через дві години після ін’єкції рівень бета-амілоїдів у мозку зменшився майже на 45%, а покращення зберігалися протягом пів року. При цьому токсичні білки ефективно виводилися з мозку через кровоносну систему.
Наступний етап досліджень передбачає підтвердження безпеки нової методики на більших тваринах і проходження необхідних токсикологічних випробувань. Лише після цього можливе проведення ранніх клінічних досліджень за участю людей. Мета науковців — розробити принципово новий спосіб лікування Альцгеймера, який дозволить активувати природні захисні та відновлювальні механізми мозку.