Фахівці з команди CaveX здійснили унікальне відкриття в одній із найглибших печер світу — Крубера-Вороня на Західному Кавказі. На глибині майже 2 кілометрів під землею вони виявили істоту, яка стала новим рекордсменом серед наземних тварин за глибиною проживання.
Про це розповідає ProIT
Plutomurus ortobalaganensis: мешканець екстремальних глибин
Улітку 2010 року дослідники натрапили на вид ногохвостки Plutomurus ortobalaganensis на глибині 1980 метрів. Це членистоноге, що зовні схоже на крихітну комаху, стало найглибшою наземною твариною, відомою науці. До цього звання належало черв’яку, знайденому у південноафриканській шахті на глибині близько 1300 метрів.
Plutomurus ortobalaganensis живе у повній темряві, що вимагає надзвичайних адаптацій. Через відсутність світла цей вид повністю позбавлений очей, а замість них має дуже довгі антени, які виконують функцію чутливих сенсорів. За їх допомогою ногохвостка орієнтується у складних підземних лабіринтах, знаходить їжу — переважно гриби та розкладену органіку.
«Через ці умови жодна з цих тварин не має очей і не має пігментації. Крім того, один з видів розвинув хеморецептор – свого роду хімічну параболічну антену – що дозволяє йому рухатися в такому складному середовищі. Вони харчуються грибами, які ростуть на ньому, сприяючи його розкладанню та беручи участь у мережі стабільних спільнот членистоногих, що існують у печерах», — пояснив один з авторів дослідження, зоолог і професор Університету Наварри доктор Енріке Бакеро.
Сіруватий відтінок як слід еволюції
Вражає і зовнішній вигляд цієї ногохвостки. Зазвичай троглобіти — тварини, що живуть у печерах десятки тисяч років, — повністю втрачають пігментацію. Для життя у повній темряві це природна адаптація, оскільки забарвлення не має функціонального значення. Проте Plutomurus ortobalaganensis, хоча й надзвичайно бліда, не є абсолютно прозорою: її тіло має ледь помітний сіруватий відтінок.
Цей факт дозволяє вченим припустити, що колонізація екстремальних глибин цим видом відбулася відносно недавно з точки зору еволюційних процесів. Ймовірно, адаптація Plutomurus ortobalaganensis до життя у світі постійної темряви ще триває, і з часом цей вид може втратити навіть залишки пігменту.