Група дослідників з Оксфордського університету вперше змогла реконструювати штам збудника чуми Юстиніана, що вважається однією з найжахливіших пандемій в історії людства. Ці результати були детально опубліковані в авторитетному виданні Nature.
Про це розповідає ProIT
Значення відкриття для вивчення епідемій минулого
Проєкт очолив відомий професор мікробіології Торвальд Бйорнссон. Як він зазначив, реконструкція геному цього стародавнього патогену відкриває нові перспективи для вивчення механізмів поширення та впливу історичних епідемій. Дослідження підтвердило, що збудник чуми Юстиніана має ідентичність з бактерією Yersinia pestis, яка викликала відому епідемію «Чорної смерті» у XIV столітті.
Особливості мутацій і технологій
Вчені визначили близько 30 унікальних мутацій, властивих стародавньому штаму. На їхню думку, ці генетичні зміни могли суттєво вплинути на швидкість поширення інфекції, що у VI–VII століттях забрала життя приблизно 25 мільйонів людей у Європі.
У своєму дослідженні науковці застосували передові методи секвенування ДНК, які не лише допомогли відновити геном збудника, але й виявили, що епідемія поширилася на значно ширші території, ніж раніше було відомо з історичних джерел. Сліди патогену знайшли в археологічних зразках з регіонів, які раніше не вважалися залученими до Юстиніанової чуми.
«Реконструкція стародавніх патогенів допоможе нам краще зрозуміти механізми їх поширення та розробити ефективні стратегії для боротьби із сучасними інфекційними захворюваннями», — наголосили автори дослідження.
Це важливе наукове відкриття не лише поглиблює наше розуміння минулих пандемій, але й має потенційно значущий вплив на медицину та епідеміологію в майбутньому.
