Команда міжнародних дослідників вперше представила статистично підтверджений зв’язок між появою непізнаних аномальних явищ (НАЯ) та ядерними випробуваннями, що проводилися у світі з кінця 1940-х років. Наукова стаття під керівництвом докторки Беатріс Вільярроель зі Шведського північного інституту теоретичної фізики була опублікована у журналі Scientific Reports та пройшла незалежне рецензування, що надало її висновкам особливої наукової ваги.
Про це розповідає ProIT
Кореляція між ядерними випробуваннями і загадковими об’єктами
Дослідження зосередилося на аналізі понад 120 наземних ядерних випробувань, проведених Сполученими Штатами, Великою Британією та радянським союзом у період з 1949 до 1957 року — тобто ще до запуску першого штучного супутника. Вчені використали історичні фотопластини, зроблені в обсерваторії Паломар (Каліфорнія), зокрема знімки зоряного неба, на яких були зафіксовані так звані «транзієнти»: яскраві короткочасні плями, що раптово з’являлися і зникали на орбіті Землі.
Аналіз показав, що ймовірність появи цих об’єктів була на 45% вищою безпосередньо перед або після ядерного вибуху, а пік фіксацій припадав на наступний день після випробування. Загалом у дні проведення ядерних тестів кількість транзієнтів на світлинах зростала на 8,5%.
“Характеристики цих об’єктів не схожі на жодне відоме природне явище: вони мають виняткову пласкість, високу відбивну здатність, подібну до дзеркала, а частина з них демонструє обертання, що нагадує класичні описи ‘літаючих тарілок’, — зазначила докторка Вільярроель.”
Висновки науковців і подальші питання
Команді дослідників вдалося ідентифікувати понад 100 тисяч транзієнтів на історичних фотоматеріалах. Виявлено, що у дні, коли одночасно відбувалися ядерні випробування та надходили повідомлення про НЛО від очевидців, на орбіті фіксувалося близько 60 таких аномальних об’єктів. Для порівняння, коли мала місце лише одна з цих подій, кількість транзієнтів становила близько 40. Науковці відкидають версію атмосферних або природних причин цього явища, адже сплеск фіксацій відбувався саме після вибуху, а не під час нього.
Докторка Вільярроель також визнала, що не може знайти іншого пояснення цьому феномену, крім втручання невідомого штучного інтелекту. Журналіст-розслідувач Росс Култхарт наголосив, що ці результати можуть стати першими вагомими науковими доказами інтересу нелюдського розуму до ядерного потенціалу людства. Досі залишається нез’ясованим, чи продовжують ці об’єкти стежити за земною цивілізацією й сьогодні, але якщо їхнє походження дійсно нелюдське, подібна активність може тривати досі.
