Відкриття, здійснене в Китаї, дає підстави вважати, що масове пермське вимирання, яке сталося 250 мільйонів років тому і знищило близько 80% всього живого на Землі, могло мати менш руйнівний вплив на рослинний світ, ніж вважалося раніше. Знахідка свідчить про існування притулку, в якому тварини та рослини змогли пережити найгіршу екологічну катастрофу в історії планети.
Про це розповідає ProIT
Це «Велике вимирання», що відбулося 251,9 мільйона років тому, ймовірно, було спричинене масштабним вулканічним виверженням, яке призвело до різкого зростання рівня вуглекислого газу в атмосфері. Наступні глобальне потепління та закислення океану завдали нищівного удару по морським екосистемам. Проте ситуація на суші залишалася менш зрозумілою через обмежену кількість знайдених скам’янілостей наземних екосистем того періоду.
Нове дослідження, проведене в північно-східному Китаї, виявило притулок, де екосистема залишалася відносно стабільною, незважаючи на масове вимирання. У цьому місці продовжували рости голонасінні ліси та папороті, що підтверджує гіпотезу про складніший вплив вимирання на суші у порівнянні з морями. Дослідники знайшли шари гірських порід, що містять скам’янілості спор та пилку, які свідчать про поступову зміну видів, а не про катастрофічне вимирання та відновлення.
Використання цирконів для датування
Важливим аспектом дослідження стало використання цирконів для точного датування шарів гірських порід. Це дозволило встановити, що рослинні популяції змінювалися поступово, а не різко. Таке виживання могло бути можливим завдяки адаптаціям рослин, які мали підземні структури та насіння, здатні переживати несприятливі умови. Притулок знаходився у вологому регіоні з високими широтами, що, ймовірно, забезпечило більш сприятливі умови для виживання.
Значення відкриття для сучасності
Зараз територія, де були знайдені скам’янілості, є посушливою пустелею, а приблизно 250 мільйонів років тому цей регіон був вологим лісом. Це відкриття має величезне значення для розуміння впливу глобальних катастроф на екосистеми і викликає дискусії щодо того, чи можна вважати цю подію «Великим вимиранням» на суші. Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, також підкреслює важливість вивчення минулих катастроф для прогнозування наслідків сучасних кліматичних змін, викликаних викидами парникових газів.
