Міжнародна група вчених провела масштабне дослідження, яке дало нові пояснення переважній праворукості серед людей. У роботі, надрукованій у журналі PLOS Biology, дослідники порівняли понад 2000 приматів 41 виду, щоб визначити, які еволюційні фактори вплинули на розвиток рукості в людини. Серед головних висновків: саме прямоходіння та збільшення розміру мозку могли стати вирішальними подіями, які зробили праворукість характерною рисою нашого виду.
Про це розповідає ProIT
Еволюційні причини людської праворукості
Питання, чому близько 90% людей у всьому світі віддають перевагу правій руці, довгий час залишалося без однозначної відповіді. Дослідники з Оксфордського та Редінгського університетів використали байєсівське моделювання для аналізу різних гіпотез та врахували взаємозв’язок між видами. Серед факторів, які розглядалися, були: використання інструментів, тип харчування, середовище проживання, розмір тіла, соціальна структура, розмір мозку і спосіб пересування.
“Дослідження, опубліковане в журналі PLOS Biology, провели доктор Томас А. Пюшель та Рейчел М. Гурвіц зі Школи антропології та музейної етнографії Оксфорда разом із професором Крісом Вендітті з Редінгського університету. Команда проаналізувала дані 2025 мавп і людиноподібних приматів, що представляли 41 різний вид приматів”, — вказує Science Daily.
Початковий аналіз показав, що люди виділяються на фоні інших приматів за рівнем праворукості. Але коли у дослідження додали змінні — розмір мозку та співвідношення довжини рук і ніг, яке відображає рівень прямоходіння, — люди перестали бути винятком серед приматів. Це дозволило припустити, що саме ці два еволюційні фактори і спричинили формування унікальної схильності до правої руки.
Виняток «хоббітського» виду та еволюційна динаміка
Дослідники відзначили, що на ранніх етапах еволюції гомінідів, таких як Ardipithecus і Australopithecus, перевага правої руки була слабкою — подібно до сучасних великих мавп. Проте з появою роду Homo ця тенденція посилилася: Homo ergaster, Homo erectus та неандертальці вже мали більш виражену праворукість. Винятком став лише Homo floresiensis — вид, відомий як «хоббіт», який відрізнявся меншим мозком і частково зберігав риси, притаманні лазінню, а не лише прямоходінню. Для нього прогнозується помітно менша схильність до домінування правої руки.
Дослідники вважають, що ключову роль у закріпленні праворукості зіграли дві хвилі еволюційних змін: спочатку прямоходіння звільнило руки від функції пересування, що дало змогу розвивати спеціалізовані рухи, а збільшений і складніший мозок підсилював асиметрію у використанні рук.
Доктор Томас А. Пюшель, асоційований професор еволюційної антропології Оксфордського університету, підкреслює:
“Це перше дослідження, яке перевіряє кілька основних гіпотез щодо людської рукості в межах єдиної моделі. Наші результати свідчать, що це, ймовірно, пов’язано з деякими ключовими рисами, які роблять нас людьми, особливо з прямоходінням та еволюцією більшого мозку. Досліджуючи багато видів приматів, ми можемо почати розуміти, які аспекти рукості є давніми та спільними, а які — унікально людськими”.
Чому ліворукість лишається загадкою
Однак дослідники визнають, що походження ліворукості та причини її збереження у людській еволюції залишаються відкритими питаннями. Вчених цікавить можливий вплив культури на закріплення праворукості, а також паралелі з подібними явищами у тваринному світі, наприклад, серед папуг і кенгуру. Автори підкреслюють, що раніше поширені пояснення, такі як використання інструментів або соціальна організація, не були достатньо переконливими. Лише коли в аналіз було включено розмір мозку та пропорції кінцівок, стало зрозуміло, чому людство так чітко відрізняється за схильністю до правої руки.