Науковці зафіксували значне розширення ареалу великих білих акул у Північній Атлантиці. В останні роки ці хижаки все частіше зустрічаються вздовж східного узбережжя Північної Америки — від території США до Канади. Згідно з масштабним дослідженням, у якому відстежували переміщення 260 акул, кількість спостережень біля узбережжя Галіфакса (провінція Нова Шотландія) зросла у 2,4 раза з 2018 по 2022 рік. У районі протоки Кабот цей показник майже вчетверо перевищує попередні роки.
Про це розповідає ProIT
Причини розширення ареалу
Фахівці пояснюють таку динаміку зміною клімату та збільшенням чисельності основної здобичі акул — сірих тюленів. Підвищення температури води в Північній Атлантиці зробило канадські води більш комфортними для існування великих білих акул. Водночас, завдяки ефективним заходам зі збереження, популяції сірих тюленів значно зросли, що сприяє залученню акул до нових територій для полювання.
“Головними причинами такого переміщення вчені вважають зміну клімату та доступність їжі. Підвищення температури повітря в Північній Атлантиці призвело до потепління поверхні моря, що робить канадські води більш сприятливими для цих хижаків”
Наслідки для популяції та безпеки людей
Великі білі акули, хоча й поширені по всьому світу, утворюють ізольовані популяції, які рідко перетинаються між собою. Розширення північноатлантичної групи акул викликає особливий інтерес у наукової спільноти, адже цей вид досі залишається під загрозою зникнення. Яким чином зміни ареалу вплинуть на загальний стан популяції, поки що невідомо, тож питання потреби нових охоронних заходів стає все актуальнішим.
Попри активну міграцію акул до нових регіонів, напади на людей залишаються вкрай нечастими. У 2024 році у світі було зафіксовано лише 47 неспровокованих нападів — це найнижчий показник за останні тридцять років.