Нове масштабне дослідження виявило: банани, какао та маніок, вирощені у регіоні Бразилії, що постраждав від техногенної аварії на дамбі, містять підвищений рівень токсичних металів. Особливе занепокоєння викликає свинець, концентрація якого у цих продуктах значно перевищує міжнародні безпечні норми, що створює ризик для здоров’я, особливо для дітей.
Про це розповідає ProIT
Наслідки катастрофи на дамбі Фундан: отруєння довкілля та врожаю
У листопаді 2015 року у Бразилії сталася одна з наймасштабніших екологічних катастроф за всю історію країни. Внаслідок руйнування дамби хвостосховища залізної руди Фундан, якою керувала компанія Samarco Mineração (BHP і Vale), понад 50 мільйонів кубічних метрів токсичних відходів потрапили у річку Ріу-Досе. Ця подія призвела до загибелі 19 людей, масштабної екологічної кризи, знищення майже 80% рослинності вздовж річки та масового вимирання фауни.
Десятиліття потому наслідки аварії не зникають. Як вказує дослідження, опубліковане в Environmental Geochemistry and Health, паводкові води, які затопили сільськогосподарські угіддя, й надалі впливають на хімічний склад ґрунтів і врожаїв.
Токсичні елементи проникають у харчовий ланцюг
Дослідники з Бразилії та Іспанії провели комплексний аналіз рослин, вирощених на забруднених ґрунтах. Виявилось, що залишки відходів містять значні концентрації кадмію, хрому, міді, нікелю та свинцю. Саме ці потенційно токсичні елементи (ПТЕ) з ґрунту переходять у воду, а потім – у коріння, листя та плоди культур.
Особливо виражене накопичення ПТЕ спостерігається у бананах та маніоку (насамперед у підземних частинах), а у какао – в надземних органах, включаючи плоди. У всіх досліджених культурах зафіксовано надмірний вміст міді та свинцю, який значно перевищує ліміти, встановлені Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).
«Ми отримали перші зразки через сім днів після аварії та одразу зрозуміли, що існує безпосередній ризик забруднення… Але питання залишалося відкритим: чи становить це забруднення ризик для здоров’я людини?» — згадує Тіаго Озоріо, професор Університету Сан-Паулу.
Дослідження підтвердило: чим більше оксиду заліза у ґрунті (основний компонент відходів дамби), тим вище рівень токсинів у рослинах. Таким чином, харчові продукти, вирощені на цих землях, стають джерелом небезпечних речовин для споживачів.
Вчені визначили індекс ризику, співвідносячи середньодобове споживання металів із безпечною дозою. Для дорослих цей показник не виходить за межі норми, однак для дітей віком до 6 років, які споживають банани з цього регіону, ризик перевищує допустимий. Малюки є особливо вразливими через меншу масу тіла, підвищене засвоєння токсинів та незрілі системи детоксикації.
«Хронічний вплив свинцю (Pb), навіть у низьких дозах, пов’язаний з незворотними порушеннями нейророзвитку, такими як зниження IQ, дефіцит уваги та розлади поведінки».
Окрім свинцю, небезпеку становить і кадмій, який шкодить ниркам, а також нікель та мідь, що у високих дозах можуть викликати токсичність печінки та проблеми з травленням. Дитячий організм схильний накопичувати більше свинцю, що підвищує ризик розвитку хронічних захворювань.
За словами однієї зі співавторок дослідження, Тамірес Керубін, тривале вживання забрудненої їжі створює кумулятивний ризик розвитку онкологічних захворювань і ушкодження ДНК.
«З часом, враховуючи тривалість життя в Бразилії… може виникнути ризик канцерогенності, оскільки існує ймовірність прямого та непрямого пошкодження ДНК».
Ця ситуація наочно демонструє, що наслідки промислових катастроф залишаються актуальними навіть через багато років і можуть непомітно впливати на здоров’я людей через харчовий ланцюг.