Два особливі вовки, Ромул і Рем, які народилися в рамках проєкту Colossal Biosciences, відзначають свої перші шість місяців життя. Ці тварини, які зовні нагадують давно вимерлих лютих вовків, вже досягли ваги понад 40 кілограмів, що на 20% більше, ніж у звичайних сірих вовків такого ж віку. До них нещодавно приєдналася молодша сестра Халісі, яка важить близько 15,9 кілограма, перевищуючи вагу своїх сучасних родичів на 10-15%.
Про це розповідає ProIT
Генетичні експерименти та особливості проєкту Colossal
Як зазначає головний спеціаліст з тваринного світу компанії Метт Джеймс, ці “вовки” демонструють риси, властиві їхнім вимерлим предкам. У ДНК Ромула, Рема та Халісі внесено 20 змін у 14 різних генах, що забезпечило їм фізичну подібність до лютих вовків. Проте наукова спільнота вказує, що ці тварини не є справжніми генетичними клонами, адже клонування неможливе через незадовільний стан ДНК стародавніх видів. За словами Ніка Роуленса, доцента Лабораторії палеогенетики Отаго, відродження вимерлих тварин можливе лише шляхом клонування, але наразі йдеться саме про генетично модифікованих сірих вовків.
“Ми справді бачимо, як гени лютого вовка починають діяти, і отримуємо цих гарних, великих вовків, які набагато краще відповідають тому, що ми бачили у давніх екземплярів”.
Технології збереження видів та етичні дискусії
Інноваційні підходи Colossal Biosciences мають значення не лише для вивчення вимерлих видів, а й для збереження тих, що перебувають на межі зникнення. Компанія вже досягла успіху у клонуванні рудих вовків, створивши чотирьох дитинчат – Хоуп, Блейз, Сіндер та Еш. На відміну від “лютих вовків”, ці клони є повністю генетичними копіями рудих вовків, що сприяло підвищенню генетичного різноманіття у популяції, яка в дикій природі нараховує лише 15-20 особин.
Подальші плани компанії стосуються й інших видів. Зокрема, у Кенії залишилися лише дві самки північного білого носорога. Вчені працюють над створенням ембріонів із заморожених сперми та яйцеклітин для використання сурогатних самок і відновлення популяції цього виду.
Такі дослідження неминуче викликають дискусії щодо етики, а також питання про те, чи можна вважати нових “вовків” справжніми лютими вовками. Незважаючи на ці дебати, саме такі технології можуть стати вирішальними для порятунку багатьох видів, які стоять на межі зникнення, і забезпечити збереження біорізноманіття планети.
