Останні дослідження астрономів проливають світло на те, які частини планети найбільше піддаються ризику зіткнення з міжзоряними об’єктами. Протягом останніх років Сонячна система вже зустрічала щонайменше трьох підтверджених міжзоряних відвідувачів — загадковий ‘Оумуамуа, комету 2I/Борисов та нещодавній 3I/Атлас. Ці події наголошують на тому, що потік космічних тіл із далеких куточків Галактики залишається постійним, хоча ймовірність зіткнення із Землею залишається вкрай низькою.
Про це розповідає ProIT
Моделювання ризику: від галактичної площини до сонячної вершини
Група вчених під керівництвом Дарріла Селігмана з Мічиганського державного університету провела масштабне комп’ютерне моделювання, створивши віртуальну популяцію з десятків мільярдів міжзоряних об’єктів. Моделювання базувалося на припущенні, що переважна більшість таких тіл викидається із систем M-карликів — найбільш численних зірок Чумацького Шляху. Розрахунки показали, що міжзоряні об’єкти найчастіше наближаються до нашої планети з двох напрямків: галактичної площини (де міститься більшість зірок) та так званої сонячної вершини — напряму, в якому рухається Сонце відносно свого зоряного оточення.
“Згідно з розрахунками, найбільша ймовірність зіткнення з міжзоряним об’єктом припадає на низькі широти, тобто регіони, розташовані поблизу екватора. Дослідження також вказує на дещо підвищений ризик для Північної півкулі, де, до слова, проживає майже 90 відсотків населення світу”.
Причини підвищеного ризику для екваторіальних регіонів
Варто зазначити, що хоча міжзоряні об’єкти, які прибувають із цих напрямків, можуть мати високі швидкості, саме повільніші тіла виявилися потенційно небезпечнішими. Завдяки впливу гравітації Сонця повільніші МЗО довше затримуються поблизу нашої системи, що збільшує ймовірність їхнього захоплення та зміни траєкторії у бік Землі. В результаті дослідження визначило: найбільший ризик зіткнення мають регіони, розташовані поблизу екватора, а також дещо підвищений ризик спостерігається для Північної півкулі. Саме тут зосереджено майже 90% усього населення планети.
Хоча автори роботи не роблять прогнозів щодо часу наступного ймовірного зіткнення, результати їхніх симуляцій допоможуть майбутнім оглядам неба, зокрема обсерваторії Віри Рубін. Це дозволить астрономам чіткіше розуміти, на яких ділянках неба слід шукати потенційних міжзоряних мандрівників.
