Британська кішка на ім’я Флоссі встановила унікальний рекорд, відзначивши тридцятирічний ювілей, що за методикою перерахунку на людський вік відповідає 120 рокам. Народжена 29 грудня 1995 року, Флоссі не лише стала найстарішою живою кішкою у світі, а й справжньою сенсацією серед дослідників біологічного довголіття. Її досягнення було офіційно зафіксовано Книгою рекордів Гіннеса ще у листопаді 2022 року, коли тварина мала 26 років і 316 днів. Відтоді кішка не лише зберегла життєву активність, а й залишилася однією з найбільш довгоживучих представниць виду за всю історію спостережень.
Про це розповідає ProIT
Довге життя Флоссі: від безпритульності до рекорду
Історія Флоссі почалася з її порятунку зі зграї безпритульних тварин біля лікарні в графстві Мерсісайд. Згодом вона потрапила до кількох власників однієї родини, а нині перебуває під опікою благодійної організації Cats Protection. Таке тривале та стабільне середовище стало важливим чинником її екстремального довголіття.
“Народившись 29 грудня 1995 року, ця кішка офіційно досягла тридцятирічного рубежу, що за методологією перерахунку на людський вік відповідає неймовірним 120 рокам. Авторство фото: Захист котів/Книга рекордів Гіннеса.”
Наукова цінність феномену
З точки зору ветеринарної медицини, стан здоров’я Флоссі вражає. На момент офіційного визнання рекорду тварина вже була повністю глухою та мала серйозні порушення зору, але загальні клінічні показники залишалися стабільними. Її нинішня власниця Вікторія Ґрін із Орпінгтона підкреслює, що кішка не виявляє ознак деменції чи втрати інтересу до навколишнього світу, зберігаючи активність, апетит і звичайні звички — регулярне харчування, глибокий сон, епізодичні ігри. Це свідчить про високий адаптаційний потенціал котів за умов якісного догляду та відсутності серйозних захворювань внутрішніх органів.
Дослідники відзначають значення стабільного домашнього середовища, мінімізації стресу та соціальної підтримки для досягнення виняткового віку серед домашніх тварин. Феномен Флоссі підтверджує, що за сприятливих умов межа життя котів, яка зазвичай складає 12–18 років, може бути значно подовжена. Наукова спільнота розглядає такі випадки не лише як рідкісні рекорди, а й як важливу базу для подальшого вивчення механізмів уповільненого старіння у ссавців. Флоссі стала символом глибокого зв’язку між генетикою, якістю догляду та соціальними чинниками, що дозволяють тваринам долати традиційні біологічні межі.