Червоний ара — яскравий мешканець тропічних лісів, відомий не лише своєю вражаючою зовнішністю, а й високим інтелектом. Проте сьогодні цей вид опинився під серйозною загрозою зникнення через масштабну вирубку лісів і браконьєрство, пов’язані з попитом на екзотичних домашніх тварин.
Про це розповідає ProIT
Зовнішність та поведінка червоного ари
Червоний ара (Ara macao) — один із найбільших представників родини папуг. Дорослий птах може досягати одного метра завдовжки, з чого майже половину становить розкішний хвіст. Вага червоного ари — приблизно кілограм. Оперення цього птаха поєднує яскраво-червоні, жовті та сині кольори, створюючи неповторний вигляд. Існує два підвиди: центральноамериканський із переважанням жовтого на крилах і південноамериканський, у якого між жовтим та синім можна побачити зелені відтінки.
Самці та самки майже не відрізняються у зовнішності, але завдяки тетрахроматичному зору, самі птахи розрізняють більше кольорів, зокрема ультрафіолет, що важливо для вибору партнера. Яскраве оперення в ультрафіолетовому спектрі свідчить про здоров’я і привабливість.
“Історія червоного ари — це нагадування про крихкий баланс у природі. Завдяки зусиллям природоохоронних організацій, є надія, що цей вогняний птах і надалі прикрашатиме собою небо над тропічними лісами, а не залишиться лише яскравим спогадом”.
Причини зникнення та особливості життя
Історично червоні ари населяли вологі тропічні ліси від південної Мексики до Перу та Парагваю, найчастіше зустрічаючись поблизу річок. Колись їхні зграї були звичним явищем у джунглях, але зараз їх стає дедалі менше. Основні чинники зменшення популяції — незаконний вилов пташенят для продажу, що завдало значної шкоди диким групам, а також масове вирубування лісів, яке позбавляє птахів домівки та джерел їжі.
Червоні ари — соціальні створіння, які формують пари на тривалий час. Однак поширене уявлення про абсолютну вірність не відповідає дійсності: якщо пара не може вивести потомство або один із птахів гине, вони шукають нових партнерів. Під час розмноження пари захищають дупла в деревах і спільно піклуються про потомство. Вижити до дорослого віку вдається лише одному-двом пташенятам із кладки. Після того, як молодий ара починає літати, він ще майже рік вчиться у батьків шукати їжу, розпізнавати небезпеки та орієнтуватися в лісі.
Червоні ари відомі гучними криками, які допомагають спілкуватися у густій рослинності джунглів та знаходити найкращі місця для годівлі. Їхній раціон переважно складається з насіння, плодів, нектару та квітів. Сильний дзьоб дозволяє їм легко розколювати тверді плоди.
Сьогодні червоний ара потребує захисту як ніколи раніше. Відновлення популяцій можливе лише за умови ефективної боротьби з браконьєрством, збереження природного середовища та підтримки природоохоронних ініціатив. Інакше цей дивовижний птах ризикує залишитися лише у спогадах та на сторінках наукових праць.
