Величезна хмара пилу, що сформувалася в пустелі Сахара, здійснила трансатлантичну подорож довжиною понад 6500 кілометрів, охопивши значну частину Африки та Атлантичного океану перед тим, як дістатися до Сполучених Штатів. Цей природний феномен, зафіксований супутниками, став помітним явищем для мешканців Флориди, а також інших штатів, розташованих біля Мексиканської затоки.
Про це розповідає ProIT
Як західноафриканський пил опинився в Америці
Згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), масивна хмара пилу стартувала з території Західної Африки 28 травня 2025 року. Перетнувши Атлантичний океан, вона вже 4 червня дісталася узбережжя Флориди та поширилася далі — на Луїзіану, Техас і низку інших штатів регіону. На своєму шляху пиловий шлейф частково накрив небо над кількома країнами Карибського басейну, створюючи атмосферні ефекти, видимі навіть із космосу.
Супутник GOES-19, який є спільним проєктом NOAA та NASA, зафіксував масштабну хмару на початку її руху. Тоді її площа досягала близько 620 000 квадратних кілометрів. Крім того, астронавти, які перебували на борту Міжнародної космічної станції, також спостерігали та документували переміщення цього гігантського пилового шлейфу.
«Велика хмара пилу із Сахари почала рухатися через Атлантичний океан 28 травня. До 4 червня каламутна хмара вже досягла узбережжя Флориди. (Фото: NOAA/CIRA)»
Вплив сахарського пилу на атмосферу та здоров’я
Прибуття сахарського пилу до США мало неоднозначні наслідки. З одного боку, у Флориді спостерігалося тимчасове погіршення якості повітря, що становило ризик для людей із захворюваннями органів дихання. Протягом приблизно двох діб небо залишалося затягнутим серпанком, а після осідання пилу його відкладення можна було побачити на автівках і вікнах. З іншого боку, цей феномен подарував мешканцям регіону унікальні атмосферні явища — яскраві, насичені сонячні заходи й світанки, адже частинки пилу в повітрі активно розсіювали світлові промені. Крім того, щільні шари пилу здатні впливати на погодні процеси, зокрема зменшувати ймовірність грозових явищ.
Подібні пилові шлейфи є сезонними явищами, які найчастіше виникають із кінця весни до початку осені. Пориви вітру в пустелі Сахара здіймають пил на значну висоту — кілька кілометрів над поверхнею, формуючи так званий «Сахарський повітряний шар». Кожні три-п’ять днів пилові частинки потужними потоками вітру переносяться над океаном, утворюючи хмари, що здатні долати великі відстані. США регулярно зазнають впливу таких шлейфів, причому піковий період їхньої активності припадає на червень-серпень.