У Греції вперше офіційно підтвердили існування гібрида вовка та собаки, що стало вагомою подією для європейської природоохоронної спільноти. Знахідку зафіксували біля міста Салоніки, що розширює розуміння сучасних взаємин між людьми, дикими хижаками й домашніми тваринами.
Про це розповідає ProIT
Генетичний аналіз і походження гібрида
Відкриття здійснила природоохоронна організація Callisto, яка провела генетичний аналіз 50 зразків популяції грецьких вовків. Одну з тварин ідентифікували як гібрида: її ДНК на 45% відповідала вовку та на 55% — собаці. Це свідчить про міжвидове схрещування, що біологічно можливе завдяки спільній еволюційній історії сірого вовка (Canis lupus) і домашнього собаки (Canis lupus familiaris). Їхні еволюційні шляхи розійшлися лише 14-40 тисяч років тому, а 99,96% спільної ДНК і однакова кількість хромосом (78) дозволяють цим видам давати плідне потомство.
“Ця подія, хоч і є першою зафіксованою для Греції, не є чимось надзвичайним з біологічної точки зору”.
Виклики співіснування людини й дикої природи
Поява гібридної особини є наслідком зростання популяції вовків у Греції. Сьогодні в країні налічується приблизно 2075 вовків, і їхній ареал постійно розширюється. Зі збільшенням кількості вовків зростає ймовірність їхніх контактів із домашніми собаками, що й сприяє виникненню гібридів. Як правило, схрещування відбувається, коли самка собаки під час тічки тікає з дому та зустрічається з диким вовком.
Однак успішне повернення вовків до природних ареалів викликає занепокоєння серед місцевого населення. Особливий резонанс викликав нещодавній випадок на півострові Халкідікі, де вовк напав на п’ятирічну дівчинку на пляжі. Хоча хижака вдалося відлякати, він повернувся та переслідував дитину і її матір до самого будинку.
Віднайдення першого гібридного вовкособа в Греції — це не лише зоологічна подія, а й нагадування про необхідність пошуку нових форм співіснування людини з дикою природою. Це відкриття підтверджує складність взаємин між людьми, домашніми тваринами та дикими тваринами й підкреслює актуальність сучасних підходів до збереження видів.
