Уряд Непалу скасував заборону на використання соціальних мереж, яку запровадили минулого тижня після масових протестів молоді, що призвели до загибелі щонайменше 19 осіб та поранення понад сотні людей.
Про це розповідає ProIT
Причини і наслідки блокування соцмереж
Заборона стосувалася 26 платформ, включаючи Facebook, Instagram, YouTube та X. Рішення про блокування прийняли після того, як 25 серпня уряд зобов’язав іноземні соцмережі зареєструвати свої представництва в Непалі та призначити місцевого контактного представника протягом семи днів. Переважна більшість платформ не виконала ці вимоги, через що доступ до них був перекритий.
Як повідомив міністр комунікацій та інформаційних технологій Непалу Прітхві Субба Гурунг, заборону зняли у відповідь на суспільне обурення та масові виступи громадян.
Масові протести та реакція влади
Скасування заборони відбулося після того, як у понеділок тисячі людей, переважно молодь у шкільній формі, заполонили вулиці міст по всій країні, вимагаючи відновлення доступу до соцмереж. Протести, очолювані молоддю, швидко переросли у зіткнення з правоохоронцями. В результаті цих сутичок загинули щонайменше 19 осіб, ще понад 100 отримали поранення.
“Ми закликаємо владу поважати та гарантувати права на мирні зібрання і свободу вираження поглядів”, — йдеться у заяві Управління Верховного комісара ООН з прав людини.
Прем’єр-міністр Непалу К.П. Шарма Олі наголосив, що уряд не виступав проти вимог нового покоління, а насильство на протестах сталося через втручання сторонніх осіб.
Міжнародні організації, зокрема ООН та правозахисна організація Amnesty International, висловили стурбованість щодо обмежень та дій уряду під час протестів. Деякі платформи, такі як TikTok і Viber, продовжували працювати, оскільки вже виконали вимоги непальської влади та зареєструвалися на місцевому рівні.
Обмеження соцмереж — частина масштабнішої державної політики з регулювання цифрових платформ. Ще на початку року уряд Непалу запропонував новий законопроєкт щодо соціальних мереж, який наразі перебуває на розгляді. У ньому передбачено тюремне ув’язнення та штрафи за публікації, які можуть бути розцінені як такі, що суперечать національній безпеці чи інтересам країни. Міжнародна федерація журналістів заявила, що цей законопроєкт “становить серйозну загрозу свободі преси та цифрового самовираження”.