Компанія 23andMe, колись перспективна у сфері генетичних тестів, зараз проходить через важкі часи. Втративши 98% своєї колишньої вартості в $6 млрд, компанія також позбулася всіх незалежних членів ради директорів та майже половини свого персоналу. Така ситуація змушує багатьох із 15 мільйонів клієнтів намагатися видалити свої дані ДНК з архівів компанії.
Про це розповідає ProIT
Мій шлях до 23andMe розпочався в 2016 році, коли я замовив тестовий набір поштою. Через кілька тижнів я таки відправив зразок своєї слини на аналіз. Як журналіст у сфері технологій, я завжди обережно ставлюся до даних, які ділюся з компаніями. Особливо, коли йдеться про генетичні дані, які не можна змінити, як, скажімо, пароль або номер кредитної картки.
Мої предки з боку батька ретельно ведуть родовід, тоді як з материного боку інформація менш повна. Моє бажання дізнатися більше про своє походження змусило мене, попри сумніви, пройти тест. Результати підтвердили, що я на 63% британець та ірландець, на 17% датчанин, а інші генетичні компоненти вказують на походження з північно-західної Європи. Це не додало мені нових знань про моє походження, якого я підсвідомо очікував.
Приватність даних та культурна ідентифікація
Тимоті Коулфілд, професор з Університету Альберти, зазначив, що моя реакція — байдужість — є досить поширеною. Багато людей виявляються розчарованими, не знаходячи нових аспектів своєї ідентичності через генетичні тести. Він також наголосив, що расова ідентифікація, яку просувають такі компанії, є культурним міфом і може навіть бути шкідливою.
Мюріель Лойенбергер, науковець з Університету Цюриха, додала, що багато людей прагнуть знайти нові культурні зв’язки через генетичні тести. Проте для деяких це може призвести до криз ідентичності, якщо результати суперечать усталеним сімейним легендам.
Майбутнє генетичних даних 23andMe
На тлі невизначеного майбутнього компанії, головне питання для колишніх клієнтів — що станеться з їхніми даними. Використання ДНК для відстеження родинних зв’язків несе ризик втратити не лише власну приватність, але й конфіденційність родичів. Я намагався видалити свій акаунт і отримати копію своїх даних. Компанія підтвердила моє прохання про видалення, проте зазначила, що зобов’язана зберігати частину інформації відповідно до законодавства.
Представник 23andMe, Кеті Вотсон, заявила, що компанія продовжує захищати дані клієнтів та не планує передавати їх третім сторонам без згоди. Генеральний директор Анна Войжіцкі має намір залишити компанію приватною, не розглядаючи пропозиції від третіх сторін.
Тим не менш, отримання копії даних залишається обов’язковим за багатьма законами про приватність, хоча для багатьох людей ці дані можуть бути безкорисними. Подорож до Лондона може подарувати мені відчуття приналежності, але я сумніваюся, що це компенсує втрачену генетичну конфіденційність.