У Китаї почали функціонувати спеціалізовані навчальні центри, у яких гуманоїдних роботів навчають виконувати рутинні завдання, що традиційно здійснювалися людьми. Ці центри стали важливою складовою промислової стратегії країни, спрямованої на широке впровадження робототехніки у виробничі та сервісні сфери.
Про це розповідає ProIT
Гуманоїдні роботи: навчання і перспективи застосування
У Пекіні один із таких центрів, який вже називають «школою» для роботів, готує роботизованих працівників до роботи у різних умовах. За словами інструкторів, головна мета полягає у тому, щоб роботи брали на себе найнебезпечніші або монотонні завдання, які люди не хочуть або не можуть виконувати. При цьому в центрі наголошують, що не мають наміру повністю замінити людей у всіх сферах.
«Наша ціль — брати на себе завдання, небезпечні для людини, або монотонну роботу, яку люди не хочуть чи бояться виконувати. Ми не маємо наміру замінювати людей у жодній сфері», — заспокоює один з інструкторів у пекінському центрі Кеннет Рен.
Колишня вчителька малювання Фуді Луо нині займається навчанням роботів сортуванню товарів на виробничих лініях. Вона разом із колегами використовує сучасні камери-контролери та технологію захоплення рухів для передачі навичок штучному інтелекту, багаторазово повторюючи необхідні дії. За словами Луо, робота з роботами суттєво відрізняється від роботи з людьми, оскільки машини не втомлюються навіть після тривалих годин повторення одних і тих самих рухів.
Роботи на виробництві та у сфері обслуговування
У навчальних центрах роботів навчають також прибирати, виконувати масаж, займатися мерчандайзингом у магазинах, ремонтувати металеві прилади. Типовий навчальний день триває близько восьми годин, протягом яких роботи безперервно відпрацьовують нові навички.
У тому ж кампусі стартап Beijing Inspire-Robots Technology здійснює навчання роботизованих рук із використанням датчиків відстеження рухів. За словами голови ради директорів компанії Вінстона Зоу, для повного засвоєння нової навички роботизованій руці потрібно в середньому 10 тисяч тренувань. Уже зараз такі руки можуть вміло брати та тримати яйце або працювати з нитками.
Процес навчання не обмежується лише спеціалізованими центрами — роботи продовжують удосконалювати свої вміння безпосередньо на робочих місцях. Вони вже працюють кухарями, барменами, офіціантами, регулюють дорожній рух та навіть керують невеликими магазинами. Проте більшість із них досі потребує контролю та втручання з боку людини, хоча експерти переконані, що найближчим часом роботи зможуть працювати самостійно.
Одним із показових прикладів розвитку галузі є ШІ-бариста Jarvis, який навчився готувати каву з точністю до 0,1 грама і створювати лате-арт на рівні чемпіонів.