На ринку з’являється все більше плюшевих іграшок із вбудованими чат-ботами на основі штучного інтелекту. Виробники таких іграшок обіцяють, що вони можуть стати альтернативою гаджетам, дозволяючи дітям менше часу проводити перед екранами. Проте фахівці та батьки мають сумніви щодо реальної користі таких розумних іграшок.
Про це розповідає ProIT
Штучний інтелект у дитячих іграшках: маркетинг і реальність
Останнім часом стартапи, зокрема компанія Curio, активно просувають на ринку інтерактивні плюшеві іграшки, які здатні підтримувати розмову з дитиною за допомогою штучного інтелекту. Однією з таких новинок є іграшка Grem, а також Grok — остання не пов’язана з однойменним чат-ботом Ілона Маска. Іграшки позиціонуються як безпечні компаньйони для дітей, здатні формувати емоційний зв’язок та задовольняти цікавість малечі.
Hess writes that this is when she knew, “I would not be introducing Grem to my own children.” As she talked to the chatbot, she became convinced it was “less an upgrade to the lifeless teddy bear” and instead “more like a replacement for me.”
Думки експертів і батьків щодо впливу розумних іграшок
Оглядачка Аманда Гесс поділилася своїм досвідом спілкування з Grem, зазначивши, що подібні пристрої скоріше підміняють спілкування з дорослими, ніж просто вдосконалюють традиційні іграшки. Вона вважає, що такі іграшки, хоч і відволікають дітей від екранів, водночас формують у них хибне уявлення, що відповіді на всі питання можна знайти лише у цифрових пристроях. Гесс також дозволила своїм дітям гратися з Grem, але лише після того, як вимкнула голосовий модуль. Діти продовжили взаємодіяти з іграшкою, вигадуючи власні ігри, а згодом повернулися до перегляду телевізора.
Поява інтерактивних плюшевих іграшок викликає дискусії серед фахівців щодо їхнього впливу на розвиток дітей. Дослідники наголошують, що заміна живого спілкування роботизованими співрозмовниками може мати як позитивні, так і негативні наслідки, тому батьки мають ретельно зважувати вибір таких іграшок для своїх дітей.