Закон Європейського Союзу про штучний інтелект (EU AI Act), визначений як «перший у світі комплексний закон про ШІ», поступово набирає чинності для понад 450 мільйонів мешканців 27 країн ЄС. Цей нормативний акт має глобальний вплив, оскільки його положення поширюються як на європейські, так і на іноземні компанії, що розробляють або впроваджують системи штучного інтелекту. Наприклад, під дію закону підпадають і розробники інструментів для скринінгу резюме, і банки, що купують такі рішення.
Про це розповідає ProIT
Навіщо ухвалено Закон ЄС про штучний інтелект
Основна мета EU AI Act — створити єдину правову базу для розвитку ШІ у межах ЄС, що дозволяє забезпечити вільний рух товарів і послуг на основі ШІ без бар’єрів між країнами-членами. Регламент передбачає однакові правила для всіх учасників ринку, що сприяє розвитку інновацій, підвищенню довіри до ШІ та появі нових компаній. Водночас документ встановлює високі вимоги до безпеки та етики використання штучного інтелекту, навіть на ранніх етапах впровадження технологій у різних галузях.
“Мета законодавчої рамки — сприяти впровадженню орієнтованого на людину та надійного ШІ, одночасно забезпечуючи високий рівень захисту здоров’я, безпеки, фундаментальних прав, закріплених у Хартії основних прав Європейського Союзу, включаючи демократію, верховенство права та захист довкілля, попереджуючи шкідливі наслідки систем ШІ в Союзі та підтримуючи інновації”.
Як працює EU AI Act: принципи та етапи впровадження
Для досягнення балансу між інноваціями та запобіганням ризикам, закон впроваджує ризик-орієнтований підхід. Забороняються «неприйнятно ризиковані» сценарії використання ШІ, наприклад, масовий збір зображень із мережі чи систем відеоспостереження для створення баз даних. Для «високоризикових» застосувань передбачаються жорсткіші вимоги, а для «обмеженого ризику» — легші правила.
Впровадження закону розпочалося 1 серпня 2024 року і передбачає поетапне виконання вимог. Перший дедлайн — 2 лютого 2025 року — стосувався заборони окремих застосувань ШІ. Більшість положень закону наберуть чинності до середини 2026 року. З 2 серпня 2025 року регуляція поширюється на «моделі загального призначення ШІ із системними ризиками» (GPAI), до яких належать моделі, здатні виконувати широкий спектр завдань на основі великих масивів даних. Виробники таких рішень, зокрема Anthropic, Google, Meta, OpenAI, мають адаптуватися до нових правил до 2 серпня 2027 року.
Закон передбачає суттєві штрафи: за порушення заборонених застосувань — до 35 мільйонів євро або 7% світового обороту (залежно від того, яка сума більша), для розробників моделей GPAI — до 15 мільйонів євро або 3% обороту. Остаточний розмір штрафів визначатимуть країни ЄС залежно від рівня ризику.
Реакція технологічних компаній і перспективи впровадження
Окремі великі гравці ринку вже підписали добровільний кодекс практики GPAI, що передбачає, зокрема, відмову від навчання моделей на піратському контенті. Серед підписантів — Aleph Alpha, Amazon, Anthropic, Cohere, Google, IBM, Microsoft, Mistral AI, OpenAI. Проте не всі компанії погодилися співпрацювати: Meta відмовилася підписувати кодекс, а Google висловила занепокоєння, що закон може стримувати розвиток ШІ у Європі.
Деякі європейські компанії також висловлюють занепокоєння щодо можливого гальмування інновацій. У липні 2025 року група керівників провідних європейських компаній, включно з головою Mistral AI Артюром Меншем, звернулася до Брюсселя з відкритим листом із закликом відкласти набрання чинності головних вимог закону на два роки. Однак Євросоюз відхилив ці пропозиції і дотримується встановленого графіка впровадження регулювання.