Україна увійшла до складу семи країн, які брали участь у створенні оновлених європейських рекомендацій з онлайн-безпеки. Після затвердження ці рекомендації стануть орієнтиром для 46 держав-членів Ради Європи, змінюючи підходи до функціонування цифрових платформ та посилюючи захист користувачів у цифровому середовищі.
Про це розповідає ProIT
“Однією з ключових змін стане вимога до платформ пояснювати принципи формування контенту. Користувачі зможуть бачити, чому певні дописи отримують більше охоплення, а інші – навпаки обмежуються у видачі”.
Нові можливості персоналізації та прозорість алгоритмів
Оновлені правила передбачають розширення персоналізації контенту для користувачів. Відтепер вони зможуть краще налаштовувати рекомендації та частково відмовитися від автоматизованого підбору дописів. Документ також гарантує право на чітке пояснення причин блокування матеріалів і встановлює механізм оскарження рішень цифрових платформ, що має суттєво підвищити прозорість у роботі соціальних мереж та онлайн-сервісів.
Прозорість реклами, захист прав та посилення аналітики
Рекомендації значно підсилюють вимоги до прозорості онлайн-реклами. Користувачі зможуть дізнаватися, хто і за якими критеріями спрямовує на них рекламні повідомлення. Платформи зобов’язуються оцінювати можливі ризики для прав людини, особливо стосовно вразливих категорій населення. Крім того, незалежні дослідники отримають ширший доступ до даних, необхідних для аналізу впливу алгоритмів на суспільство та інформаційне поле.
Особливий акцент у документі зроблено на врахуванні українського досвіду протидії дезінформації під час війни. Це надало рекомендаціям практичної цінності й закріпило провідну роль України у формуванні сучасних стандартів безпеки цифрового простору Європи.
Раніше Міністерство цифрової трансформації України презентувало концепцію оновленої хмарної стратегії. Вона має гарантувати безперервність функціонування державних цифрових систем навіть у випадку кібератак або технічних збоїв.