Швидке зростання сфери штучного інтелекту у США призводить до суттєвого зростання попиту на енергію, змушуючи технологічні компанії будувати масштабні центри обробки даних поряд із газовидобувними регіонами. Для їх живлення дедалі частіше використовуються власні енергогенеруючі установки на основі викопного палива, зокрема фракованого газу. Така тенденція вже впливає на екологію, економіку та повсякденне життя місцевих громад.
Про це розповідає ProIT
Нові дата-центри на базі фракінгу: приклади і масштаби
Нещодавно стало відомо, що стартап Poolside зводить комплекс дата-центрів на понад 500 акрах у західному Техасі — це дві третини площі Центрального парку Нью-Йорка. Для енергозабезпечення об’єкта «Horizon» буде використовуватись природний газ із Перміанського басейну, одного з найбільших нафтогазових родовищ США, де гідророзрив пласта є основним методом видобутку. Потужність нового дата-центру сягне двох гігават — стільки ж виробляє гідроелектростанція Гувер, однак тут енергія отримується шляхом спалювання фракованого газу. Проект реалізується у співпраці з CoreWeave, провайдером хмарних обчислень, що постачає понад 40 тисяч чипів Nvidia для обробки даних.
Інші гіганти ринку наслідують цю стратегію. Минулого місяця генеральний директор OpenAI Сем Альтман відвідав флагманський дата-центр Stargate в Абіліні, штат Техас, де прямо визнав:
“Ми спалюємо газ для роботи цього дата-центру”, — заявив Альтман.
Комплекс складається з восьми будівель, що споживають близько 900 мегават електроенергії, і має власну газову електростанцію як резервне джерело. Основне електропостачання надходить із локальної мережі, яка поєднує енергію з природного газу, вітрових і сонячних електростанцій західного Техасу.
Вплив на мешканців і екологію
Місцеві жителі дедалі більше занепокоєні змінами, які приносять ці проекти. Арлен Мендлер, мешканка навпроти Stargate, розповідає, що після приходу будівельників її спокійне життя змінилося: шум і яскраве освітлення стали постійними супутниками, а ділянки місцевої рослинності знищено під забудову. Нестача води також турбує жителів: у посушливому західному Техасі резервуари міста під час візиту Альтмана були заповнені лише наполовину, а мешканці змушені поливати рослини двічі на тиждень. Хоча компанії, наприклад Oracle, стверджують, що дата-центри після початкового наповнення для систем охолодження споживатимуть мінімум води, експерти вважають ці заяви недостатньо прозорими, адже зростання споживання електроенергії означає і непряме збільшення водних витрат на електростанціях.
Meta також розширює свої потужності. У найбіднішому регіоні Луїзіани компанія зведе дата-центр за $10 млрд — розміром із 1 700 футбольних полів, який споживатиме до двох гігават енергії. Постачальник Entergy будує для цього три нові електростанції на природному газі потужністю 2,3 гігавата, використовуючи газ із фракованих родовищ Haynesville Shale. Місцеві мешканці не в захваті від цілодобових будівельних робіт.
Meta зводить ще один центр у Техасі — цього разу в Ель-Пасо, неподалік від кордону з Нью-Мексико. Новий об’єкт вартістю $1,5 млрд потужністю один гігават планується підключити до 2028 року, і компанія заявляє про 100% використання чистої відновлюваної енергії для його роботи.
Потужні зв’язки із фракованим газом має і компанія xAI Ілона Маска. Її об’єкт у Мемфісі живиться газом, який надходить трубопроводами Texas Gas Transmission Corp. та Trunkline Gas Company — обидва транспортують паливо з фракованих родовищ.
Геополітичний вимір і майбутнє енергетики для AI
AI-компанії пояснюють таку стратегію не лише технічними, а й геополітичними міркуваннями. Як зазначає віцепрезидент OpenAI з глобальних питань Кріс Лехан, для збереження технологічної переваги над Китаєм США мають щотижня залучати близько одного гігавата нових енергопотужностей. За минулий рік Китай побудував 450 гігават електростанцій і 33 атомних реактори, що є серйозним викликом для американського ринку.
У липні 2025 року адміністрація президента Трампа підписала указ, який спрощує процедури погодження для газових дата-центрів, стимулюючи їх розвиток за допомогою фінансових пільг і відкриття федеральних земель під такі проекти. Однак підтримка не поширюється на об’єкти, що використовують лише відновлювані джерела енергії.
Поки більшість користувачів AI не замислюються про вуглецевий слід цифрових продуктів, компанії прагматично просувають природний газ як єдину відповідь на зростаючий попит на електроенергію. Проте така залежність від викопного палива може мати довгострокові наслідки для екології і платників рахунків, особливо коли терміни контрактів на обслуговування дата-центрів завершаться.
Дослідження Університету Дьюка показують, що енергетичні компанії використовують лише 53% доступних потужностей щороку. Якби дата-центри знижували споживання протягом кількох годин у пікові періоди, енергосистема могла б прийняти ще 76 гігаватів нового навантаження — цього цілком достатньо для прогнозованих потреб центрів обробки даних до 2029 року.
Водночас, у галузь активно інвестують у розвиток малих модульних реакторів, сонячної енергетики та стартапів з термоядерного синтезу, розраховуючи, що чиста енергетика стане основою для дата-центрів майбутнього. Проте до цього часу мешканці прилеглих регіонів змушені зіштовхуватися з фінансовими та екологічними наслідками енергетичної революції, яку вони не обирали.
