Японська Асоціація видавців і редакторів газет звернулася до уряду з вимогою посилити захист журналістського контенту в умовах стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту. Експерти галузі наголошують, що генеративні системи ШІ все частіше використовують медіаматеріали без згоди правовласників, що викликає серйозні етичні та правові питання.
Про це розповідає ProIT
Виклики для авторського права та економіки медіа
У зверненні до Кабінету міністрів Японії підкреслюється, що сучасні системи штучного інтелекту практично не мають обмежень у використанні чужого контенту. Окрему стурбованість викликає феномен “пошуків нульового кліку”, коли користувачі отримують відповіді без відвідування сайту-джерела. Це може поставити під загрозу економічну стабільність новинних організацій і обмежити доступ суспільства до перевіреної інформації.
“Використання контенту генеративними сервісами фактично не має меж і не підлягає належному контролю. Особливе занепокоєння викликає поширення так званих ‘пошуків нульового кліку’, коли користувач отримує згенеровану ШІ відповідь без переходу на сайт першоджерела”.
Медіаспільнота Японії вимагає, аби повага до відмови медіа на використання їхніх матеріалів без дозволу стала юридично закріпленою нормою у законодавстві про авторське право. Такі пропозиції подані напередодні підготовки нового державного плану із захисту інтелектуальної власності, котрий планують оприлюднити для громадського обговорення у наступному році.
Технологічний прорив у Китаї та ризики біометричних систем
Поки Японія обирає виважену політику щодо ШІ, у Китаї триває активне впровадження новітніх штучно-інтелектуальних рішень. На виставці в Осаці китайські компанії продемонстрували інновації, серед яких – система ідентифікації особи за венозним малюнком долоні від Tencent. Технологію планують використовувати для платежів у магазинах і контролю доступу до офісів.
Раніше в Китаї широко впроваджували ідентифікацію за обличчям для безготівкових розрахунків через Alibaba Group та WeChat Pay, що дозволяло обходитися без смартфонів чи QR-кодів. З часом ці системи стали звичайними на вокзалах, у виставкових центрах і житлових комплексах. Однак масове використання біометричних даних викликало дискусії щодо ризиків контролю, помилкової ідентифікації та можливих зловживань, особливо на тлі пандемії, коли громадяни почали носити маски, а органи влади посилили спостереження.
З огляду на ймовірність недобросовісного застосування ШІ та відсутність ефективного регулювання, частина експертів наполягає на запровадженні жорстких обмежень. Серед запропонованих заходів – заборона використання інформації без згоди правовласників, обов’язкова оплата за застосування нейромереж у бізнесі, а також обмеження темпів розвитку технологій шляхом заборони навчання моделей із надто високою продуктивністю. Це має знизити ризики передчасного створення загального штучного інтелекту та уникнути неконтрольованої технологічної гонки.
