У листопаді Європейська комісія готується представити комплексні поправки до Загального регламенту захисту даних (GDPR), що може привести до істотних змін у правилах обробки персональної інформації в Європейському Союзі. Хоча офіційні особи наголошують на «цільовому» характері оновлень і підкреслюють, що вони мають на меті спростити чинний регламент, проєкти документів свідчать про глибші трансформації, які можуть зачепити базові принципи конфіденційності громадян.
Про це розповідає ProIT
Основні зміни для сфери штучного інтелекту
Запланована реформа спрямована на підсилення позицій ЄС у галузі штучного інтелекту, адже конкуренція з боку США та Китаю зростає. Однак ці нововведення вже викликали значний резонанс серед правозахисних організацій та європейських регуляторів. Саме органи із захисту даних неодноразово ставали перепоною для впровадження AI-технологій у регіоні: наприклад, Ірландська комісія із захисту даних відкладала запуск нових функцій Google, Meta, X і LinkedIn, а італійські органи тимчасово блокували роботу ChatGPT і DeepSeek.
Деталі реформи та суперечності серед країн ЄС
Розробникам штучного інтелекту можуть дозволити збирати та обробляти дані «особливих категорій» – наприклад, відомості про релігію, політичні переконання, етнічну приналежність чи стан здоров’я – якщо це необхідно для навчання моделей. Також планується уточнити визначення персональних даних: у разі, якщо особа не може бути ідентифікована, відповідна інформація не підпадатиме під дію GDPR. Окремо реформа охопить систему cookie-банерів, надаючи власникам вебресурсів більше можливостей для відстеження поведінки користувачів навіть без обов’язкового отримання згоди.
Попри запевнення, що реформа не зачепить основних принципів регламенту, правозахисні організації попереджають: деякі зміни можуть істотно послабити захист персональних даних.
Офіційна публікація проєкту запланована на 19 листопада, після чого документ розглянуть уряди країн-членів та депутати Європарламенту. Усередині ЄС вже спостерігається розбіжність у позиціях: Австрія, Словенія, Франція та Естонія виступають проти будь-яких змін до GDPR, тоді як Німеччина підтримує реформу, вважаючи її необхідною для подальшого розвитку європейської AI-індустрії.
