У Казахстані державні органи закрили 130 криптовалютних бірж, які працювали без ліцензії, та вилучили цифрові активи на суму $16,7 млн. За інформацією заступника голови Агентства фінансового моніторингу Кайрата Біжанова, припинені платформи підозрюються у причетності до відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом.
Про це розповідає ProIT
Незаконні біржі та нові обмеження
Відповідно до чинного законодавства Казахстану, право на діяльність мають лише ті криптобіржі, які отримали ліцензію від Astana Financial Services Authority (AFSA) і співпрацюють з місцевими фінансовими установами. Будь-які платформи, що працюють без цих дозволів та інтеграції, визнаються незаконними та підлягають закриттю.
Уряд країни також посилює контроль за операціями з готівкою, які пов’язані з криптовалютами. За словами Біжанова, у 2024 році було викрито 81 тіньову групу, які разом здійснили незаконні операції на понад 24 мільярди тенге (більше $43 млн).
Боротьба з анонімними переказами та посилення контролю
“Основна загроза, за його словами, полягає у можливості здійснення анонімних переказів без ідентифікації відправника чи отримувача.”
Щоб запобігти незаконним операціям із криптовалютами та готівкою, Агентство фінансового моніторингу разом із Нацбанком Казахстану впровадили нові правила для фінансових установ:
- Поповнення банківських карт на суму понад 500 000 тенге (приблизно $913) вимагає введення індивідуального ідентифікаційного номера та підтвердження через мобільний застосунок.
- Банки зобов’язані зберігати відеозаписи з банкоматів щонайменше 180 днів.
- Всі готівкові операції мають супроводжуватися біометричною ідентифікацією (розпізнавання обличчя чи відбитків пальців).
Попри посилення контролю, обсяги зняття готівки в країні продовжують зростати. За словами Біжанова, з початку року вже виведено 13,2 трлн тенге ($24,1 млрд), що на трильйон більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Раніше в Казахстані було розгорнуто тестування національного стейблкоїна Evo (KZTE), який прив’язаний до тенге.
