Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев виступив на конференції Incrypted Conference 2025, де розповів про поточний стан розробки законопроєкту щодо віртуальних активів та перспективи легалізації криптовалют в Україні.
Про це розповідає ProIT
Легалізація та європейський досвід
Данило Гетманцев повідомив, що робота над законопроєктом про віртуальні активи перебуває на фінальній стадії. Документ адаптовано до вимог європейського регламенту MiCA, і його ухвалення очікують до кінця року. Зокрема, у парламенті планують підтримати законопроєкт у двох читаннях, адже це є міжнародним зобов’язанням України.
«Парламент має підтримати законопроєкт у першому та другому читаннях. Це наше зобов’язання перед міжнародними партнерами», — зазначив Гетманцев.
Гетманцев нагадав, що легалізація криптоактивів може відбутися вже у першій половині 2025 року. Він також нагадав про одностайну підтримку законопроєкту «Про віртуальні активи» профільним комітетом парламенту. Проте наразі його подальший розгляд заблоковано Офісом президента, що пов’язують із позицією Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР). Під час конференції представники парламенту та регулятора обговорили цю ситуацію, намагаючись знайти компроміс.
Хто стане регулятором крипторинку?
Однією з ключових проблем Гетманцев назвав визначення регулятора криптовалютного ринку. На цю роль претендують три органи: Національний банк України (НБУ), НКЦПФР і Міністерство цифрової трансформації. Гетманцев вважає, що саме НБУ є інституційно спроможним органом з необхідним досвідом у банківському і небанківському секторах. Водночас Комісія наполягає на обов’язковій реєстрації всіх криптоактивів на території України, навіть тих, що вже авторизовані у ЄС чи США, що, за словами Гетманцева, є необґрунтованою вимогою і створює штучні перепони.
«НБУ — потужний інституційно спроможний регулятор з досвідом у банківському і небанківському секторах», — наголосив Гетманцев.
Також розглядається можливість спільного регулювання ринку різними органами, з поділом повноважень. Остаточне рішення щодо регулятора має ухвалити Кабінет Міністрів.
Питання оподаткування та крипторезерву
У законопроєкті пропонується впровадити стандартну ставку оподаткування для криптоактивів: 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. Передбачено також перехідний період, протягом якого інвестори зможуть сплачувати 5% без обов’язкового підтвердження витрат. Гетманцев визнав, що загальна ставка у 23% може призвести до тінізації ринку, проте модель оподаткування інвестиційного прибутку сприятиме прозорості та наповненню бюджету під час війни.
«Якщо хтось хоче залишатися в тіні — це вибір. Всі податкові надходження йдуть на армію», — підкреслив Гетманцев.
Окремо обговорювалася перспектива створення державного крипторезерву, яку автори законопроєкту вважають цікавою ініціативою, але її реалізація можлива лише після ухвалення необхідних нормативних актів і розробки відповідної концепції Нацбанком. Гетманцев зазначив, що наразі держава не займається цим питанням серйозно.
Перспективи ринку та основні ризики
Гетманцев акцентував, що не володіє криптоактивами, проте добре розуміє механізми їх роботи. Він переконаний, що за криптовалютами — майбутнє, а кількість їхніх власників в Україні лише зростатиме після легалізації. Держава, на його думку, має не лише легалізувати обіг криптоактивів, а й забезпечити захист прав інвесторів.
Серед основних ризиків легалізації ринку політик назвав можливість ухилення від оподаткування та нестачу експертизи у регулятора. Також він зауважив, що легалізація криптовалют принесе нові можливості для економіки, проте потребує зваженої державної політики та гармонізації із європейськими стандартами.
