Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт, що регулює діяльність із криптовалютами. Попереду – доопрацювання документа до другого читання, яке, за словами експертів, може суттєво змінити зміст проєкту.
Про це розповідає ProIT
Між першим і другим читанням можливі значні зміни
Народний депутат Ярослав Железняк неодноразово підкреслював, що текст законопроєкту може змінитися кардинально. Як пояснюють юристи, у практиці українського законотворення між першим і другим читанням до подібних документів подаються сотні поправок. Адвокат і керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько зазначає, що це стандартна ситуація для складних і резонансних законів. За його оцінками, обсяг змін може сягати 50-70%, особливо якщо обговорення відбувається між численними державними органами.
«У напрямі криптоактивів цей ризик ще вищий — через новизну сфери, спробу узгодити українське право з європейським MiCA, а також суперечки щодо реального контролю і нагляду над ринком».
Поки що невідомо, які положення можуть бути змінені. Ініціатор законопроєкту, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив, що обговорюватимуться всі норми, а обмежень щодо можливих змін немає.
Основні питання та потенційні зміни
Юристи вважають, що зазвичай незмінними залишаються базові визначення, загальні принципи регулювання і захисту прав інвесторів. Водночас суттєвих змін можуть зазнати питання оподаткування, процедури ідентифікації (KYC/AML) та норми щодо повноважень регуляторів.
Значна увага приділяється питанню визначення регулятора ринку. Наразі законопроєкт пропонує визначити Національний банк України основним регулятором у сфері віртуальних активів. Однак експерти вважають, що НБУ може не мати достатньої експертизи для всіх аспектів регулювання цього ринку. Тому доцільно закріпити роль Нацбанку у фінансовій сфері, а нагляд за іншими напрямами передати окремим органам.
Учасники ринку очікують на суттєві зміни до другого читання, щоб новий закон не лише формалізував правила, а й стимулював розвиток інновацій в Україні. Серед запропонованих юристами принципових змін:
- обмеження надмірних повноважень регулятора щодо збору інформації — запити мають стосуватися лише конкретних перевірок із врахуванням технологічних особливостей індустрії, наприклад, надання інформації у форматі даних блокчейну або смартконтрактів;
- дозвіл на емісію токенів, прив’язаних до активів та електронних грошей, для всіх фінансових установ, що мають відповідні ліцензії, а не лише для банків — досвід ЄС доводить ефективність відкритого ринку;
- збереження гнучкості для резидентів Дія.City, щоб вони могли працювати з віртуальними активами без втрати статусу та податкових переваг. Запровадження обов’язкового переходу резидентів Дія.City на загальну систему оподаткування після будь-якої операції з віртуальними активами підриває довіру до спеціального правового режиму і суперечить принципам стабільності й передбачуваності податкового навантаження на 25 років.
Попри фундаментальний характер і позитивні регуляторні напрацювання, законопроєкт містить низку положень, які мають бути доопрацьовані або змінені.
«Описані вище аспекти є конкретними прикладами окремих недоліків, проте текст законопроєкту містить більшу кількість подібних упущень».