Чому 2026 рік стане роком споживача у сфері технологій — прогноз інвестора

|
Чому 2026 рік стане роком споживача у сфері технологій — прогноз інвестора

Інвестиції у стартапи споживчих технологій знизилися ще з 2022 року через складну макроекономічну ситуацію та зростання інфляції, що зробило венчурних інвесторів обережнішими щодо купівельної спроможності населення. В останні роки основний потік інвестицій у штучний інтелект спрямовувався на корпоративний сектор, який забезпечує значні надходження, багаторічні контракти й швидке масштабування. Однак у 2026 році експерти прогнозують відновлення активності саме у споживчому сегменті.

Про це розповідає ProIT

Повернення споживчих технологій: нові можливості для стартапів

Партнерка венчурної фірми Premise Ванесса Ларко, яка раніше працювала в NEA, переконана, що

“це буде рік споживача”.

Вона зазначає, що попри великі бюджети у корпоративному секторі, впровадження AI часто гальмується через невизначеність із початковими кроками. На відміну від цього, споживачі та просюмери відразу розуміють, для чого їм потрібні ті чи інші технології, і швидко тестують їх у реальному житті. Це дає змогу стартапам швидко оцінити, чи їхній продукт відповідає ринковим запитам, чи варто його змінювати або відмовитися від нього зовсім.

Ларко вважає, що у поточних економічних умовах лише ті споживчі технологічні продукти, які здатні масштабуватися, демонструють справжню відповідність ринку. Вона звертає увагу, що вже зараз є ознаки зростання інтересу до споживчих технологій: наприкінці минулого року OpenAI інтегрувала свої додатки у ChatGPT, дозволивши користувачам здійснювати покупки через Target, шукати житло із Zillow, бронювати подорожі з Expedia або створювати плейлисти у Spotify — усе це стало доступним через чат-бот ChatGPT.

На думку Ларко, штучний інтелект буде нагадувати індивідуалізовані консьєрж-сервіси, які виконуватимуть будь-які бажання користувача. Вона також прогнозує, що 2026 рік стане рекордним за кількістю злиттів і поглинань у сфері споживчих технологій, однак інвесторка робить ставку на ті стартапи, які не стануть прямими конкурентами OpenAI. Вона зазначає, що OpenAI навряд чи захоче керувати реальними активами чи створювати маркетплейси на кшталт Airbnb, адже це потребує управління людьми та фізичною інфраструктурою.

Крім того, Ларко уважно стежить за можливими змінами у монетизації в цифровому просторі. Вона не виключає, що OpenAI може запровадити комісію за трафік, подібно до того, як Apple або Android беруть 30% від усіх транзакцій у своїх екосистемах. Це може змінити правила гри для багатьох компаній, зокрема Airbnb.

Зміни у соціальних мережах та зростання ролі голосових технологій

Ларко також акцентує на тому, що соціальні платформи мають змінитися. Вона зауважила, що під час спроби дізнатися новини про захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро через Instagram, була змушена переглядати переважно AI-генерований контент, який не завжди відповідає дійсності. Це стало одним з перших великих інформаційних приводів, коли штучний інтелект «забруднив» інформаційне поле.

На її думку, якщо користувачі почнуть масово сумніватися у достовірності контенту на платформах Meta чи TikTok, виникне попит на альтернативні джерела правдивої інформації. Можливо, такі майданчики як Reddit чи Digg зможуть підтверджувати людську автентичність контенту, тоді як Meta ризикує остаточно перетворитися на розважальну платформу для коротких відео. Ларко стверджує: “Я думаю, нам слід перестати отримувати новини з [Meta]. Ви просто переглядаєте там кумедні відео. Це не соціальні мережі. Це лише ігровий та розважальний медіа-контент”.

Щодо технологічних трендів, Ларко вважає перспективним розвиток голосових асистентів. Після нещодавнього придбання компанією Meta стартапу Manus, вона бачить потенціал для вдосконалення розумних окулярів Ray-Ban, які вже дозволяють відповідати на дзвінки, повідомлення, робити фото, відео та взаємодіяти з Meta AI без використання екрана. Ларко впевнена, що голосові AI-асистенти нарешті наближаються до масового впровадження завдяки технічному прогресу.

Ларко вважає, що деякі завдання краще виконувати голосом, а не через екран. Наприклад, відповіді на дитячі запитання або пошук фактів через голосові системи здаються їй значно зручнішими, ніж традиційний пошук у телефоні. Вона також додає, що для дизайнерів відкриваються нові можливості у виборі форм-факторів для різних сценаріїв використання — залежно від того, чи краще підходить аудіо, чи екран для конкретної задачі.