Публічні ринки все більше цікавляться стартапами у сфері кліматичних технологій, які традиційно вважаються капіталомісткими, з тривалими строками окупності та інноваційними рішеннями. Головна цінність таких проєктів полягає у боротьбі з забрудненням довкілля, хоча ринок досі недостатньо оцінює цю перевагу.
Про це розповідає ProIT
Успіхи X-energy та Fervo на біржі
Цього тижня компанія X-energy, яка розробляє ядерні технології, вийшла на біржу, залучивши 1 мільярд доларів під час розміщення акцій. Інвестори, серед яких Amazon, отримали значний прибуток, а акції компанії зросли на 25% вже у першу годину торгів. Ще один кліматичний стартап, Fervo, що спеціалізується на геотермальній енергетиці, також подав заявку на IPO. Хоча розмір угоди наразі не оголошено, оцінка компанії на приватному ринку досягає 3 мільярдів доларів.
Climate tech startups are capital intensive, timelines are long, and the technology is often considered “first of its kind.” What’s more, a key value proposition is addressing pollution — an externality that is, at best, poorly priced by the market. Those aren’t the qualities stock pickers tend to favor.
Бажання виходити на публічний ринок відповідає очікуванням інвесторів, які були озвучені наприкінці минулого року. Вони передбачали, що саме компанії, що працюють у сфері ядерної енергетики та геотермальних технологій, матимуть найбільші шанси на успішне IPO. Зокрема, Fervo неодноразово згадували як перспективний приклад.
Вплив попиту на електроенергію та структура ринку
Зростання попиту на електроенергію, зокрема через бум штучного інтелекту та розвиток дата-центрів, відчутно підсилює інтерес інвесторів до енергетичних стартапів. Успішні IPO дозволяють повернути інвесторам їхній капітал, що особливо важливо на тлі затишшя на ринку публічних розміщень останніми роками.
Зазначимо, що як X-energy, так і Fervo обрали класичний шлях виходу на біржу, а не скористались механізмом SPAC, що демонструє впевненість у високій зацікавленості широкого кола інвесторів. Проте не всі кліматичні стартапи зможуть скористатися хвилею IPO: компаніям, які не мають відношення до енергетичного ринку, доведеться шукати альтернативи для залучення фінансування.
Ситуація на ринку капіталу стає більш складною: хоча венчурні та інвестиційні фонди минулого року залучили близько 6,5 мільярда доларів (на рівні 2021 року), зростання кількості фондів призвело до зменшення середнього обсягу кожного з них. Це ускладнює залучення значних сум для стартапів, хоча конкуренція між фондами потенційно сприяє підвищенню якості відбору проектів.
Водночас великі інфраструктурні фонди лише нарощують свої обсяги: 42 фонди зібрали 75% всіх інвестицій у сектор кліматичних технологій минулого року. Більшість нових інфраструктурних фондів спеціалізуються на відновлюваних джерелах енергії, інноваціях для електромереж та зберігання енергії. Це означає, що тенденція до розшарування ринку за принципом K-shaped зберігатиметься й надалі.