У 2025 році ринок напівпровідників у США пережив значні трансформації, що відчутно вплинули як на внутрішню галузь, так і на міжнародне позиціонування компаній-гігантів. Галузь зіткнулася із кадровими перестановками, новими торговельними обмеженнями, стратегічними придбаннями та угодами, а також активними обговореннями навколо експортного контролю мікросхем для штучного інтелекту.
Про це розповідає ProIT
Головні події року: від поглиблення експортного контролю до масштабних угод
Початок 2025 року ознаменувався низкою важливих рішень. У січні китайський стартап DeepSeek випустив відкриту версію моделі R1, що викликало значний резонанс у кремнієвій долині та підкреслило зростаючу конкуренцію у сфері штучного інтелекту. Також у січні Джо Байден ініціював нові експортні обмеження для американських AI-чипів, що вплинули на розподіл ринків за трьома категоріями країн і суттєво змінили правила гри для виробників напівпровідників.
У лютому Intel вкотре відклала запуск виробничого комплексу в Огайо на невизначений термін, а сенатори США закликали до посилення експортних обмежень на AI-чипи, зокрема на продукти Nvidia, які використовувалися для навчання потужних моделей штучного інтелекту.
Злиття, придбання та кадрові перестановки у галузі
Березень ознаменувався призначенням Ліп-Бу Тана на посаду генерального директора Intel. Він оголосив про курс на трансформацію компанії в інженерно орієнтовану структуру, а вже у квітні Intel підтвердила наміри відокремити непрофільні активи та запустити виробництво нових кастомних напівпровідників.
У квітні також з’явилися чутки про можливу спільну виробничу ініціативу між Intel і TSMC, згідно з якою TSMC могла отримати 20% частки у новому підприємстві. Разом із тим, адміністрація Трампа посилила експортний контроль, що призвело до мільярдних витрат для компаній, зокрема Nvidia і Intel.
AMD стала активним учасником ринку злиттів та поглинань: у травні компанія придбала стартапи Enosemi та Brium, а в червні – команду Untether AI, посилюючи власні позиції у сфері AI-апаратного забезпечення та програмної оптимізації.
Стратегічні рішення, санкції та торгівельні війни
У другій половині року помітною подією стала зміна політики щодо експорту AI-чипів до Китаю. У серпні Nvidia та AMD уклали угоду з урядом США, яка дозволила їм продавати свої продукти в Китай в обмін на сплату 15% доходу від цих продажів до бюджету США. Проте у вересні розпочалася хвиля обмежень з боку Китаю – місцевим компаніям заборонили купувати чипи Nvidia, а регуляторні органи звинуватили компанію у порушенні антимонопольного законодавства.
“Американські компанії мають зосередитися на інноваціях і піднятися до виклику, а не поширювати неправдоподібні історії про те, що велика, важка та чутлива електроніка якимось чином контрабандою потрапляє в ‘дитячих горбиках’ чи ‘разом із живими омарами'”.
У серпні уряд США конвертував державні гранти в 10% акцій Intel, а японський конгломерат SoftBank інвестував $2 млрд у компанію. Водночас президент Трамп оголосив про намір запровадити нові мита на напівпровідникову промисловість. У вересні з’явилися перші ознаки того, як ці мита можуть бути реалізовані: компанії зобов’язалися випускати такий самий обсяг чипів у США, як і за кордоном, або ж підлягатимуть оподаткуванню.
На тлі глобальних викликів Intel анонсувала запуск інноваційного процесора Panther Lake на базі 18A, який вироблятиметься виключно на фабриці в Арізоні. Nvidia у грудні оголосила про ліцензійну угоду з Groq та придбала її активи на $20 млрд, а також залучила до себе засновника й президента Groq разом з частиною команди.
Весь рік супроводжувався боротьбою з експортними обмеженнями, масштабними кадровими перестановками та розвитком стратегічних міжнародних партнерств. Нові гравці ринку, як-от DeepSeek, створювали виклики усталеним лідерам, а взаємодія між урядами та компаніями визначала темп змін у галузі.