На південь від Сеула, у місті Сонднам, розташований Пангьо Техно Веллі — технологічний кластер, який часто називають «Силіконовою долиною Південної Кореї». Відстань до ділового району Каннам у Сеулі становить лише 15 хвилин метро, але Пангьо за понад десятиліття став осередком інновацій, де розміщуються понад 1 800 стартапів, дослідницьких центрів і глобальних технологічних компаній.
Про це розповідає ProIT
Головні гравці та структура Пангьо Техно Веллі
У Пангьо Техно Веллі присутні провідні імена: Naver, яку часто називають «корейським Google», універсальний додаток Kakao, ігрові гіганти Nexon і NCSoft, а також великі промислові компанії, такі як HD Hyundai та піонер у сфері кібербезпеки AhnLab. Свої підрозділи тут мають Samsung Electronics, SK Hynix та 42dot — автономний підрозділ Hyundai. Незважаючи на таку концентрацію технологічних талантів і капіталу, галузеві експерти ставлять під сумнів доцільність порівняння Пангьо із Силіконовою долиною США.
«Пангьо безумовно є найконцентрованішим хабом Південної Кореї для софту, ігор, платформ і штучного інтелекту. Але прізвисько “Силіконова долина” зручне, хоча наша глобальна впливовість все ще обмежена. Справжня Силіконова долина — це десятиліття міжнародних інвестицій, культура ризику і здатність приваблювати таланти з усього світу. Ми ще не досягли цього рівня», — зазначає Хьончоль Чой, CEO Portologics.
Статистика підкреслює обережний оптимізм: за офіційними даними Пангьо, близько 91,5% компаній тут — малі та середні бізнеси, лише 3,6% припадає на великих гравців, а 4,9% — державні чи муніципальні структури.
Тенденції, виклики та глобальні амбіції
Яніс Са, партнерка Z Venture Capital, яка понад десять років працює в Пангьо, відзначає, що вплив району зменшується. Вона вказує, що, хоча такі гіганти як Kakao, Naver, Nexon та NCSoft зосереджені в одному місці, «статус “Силіконової долини” ще актуальний», але район вже не виглядає настільки домінуючим, як десять років тому. Сьогодні все більше стартапів повертаються до Каннаму, де сконцентровані молоді розробники, інженери та венчурні фонди. Для найму й залучення фінансування Каннам стає більш зручним вибором.
Відтік стартапів до Сеула свідчить про глибшу проблему. Для великих корпорацій, які мають довгострокові орендні угоди та податкові пільги, локація Пангьо не є критичною. Однак стартапи, що борються за таланти, відчувають складнощі, адже Пангьо розташований у провінції Кьонгі, а не безпосередньо в Сеулі. Державна підтримка часто прив’язана до місцевої юрисдикції, тому інфраструктура для стартапів у Сеулі розвинена краще, як і глобальні ініціативи.
Анонімний співробітник технологічної компанії з Пангьо відзначає, що кластер сприяє співпраці, бо всі поруч, але Сеул більш різноманітний: наприклад, район Йоїдо є фінансовим центром для фінтех-компаній, а Каннам приваблює стартапи всіх напрямків.
Головне питання — чи здатні корейські стартапи конкурувати на світовому ринку. І держава, і приватні інвестори заохочують компанії до інтернаціоналізації, оскільки внутрішній ринок насичується. Однак гучних проривів поки що обмаль.
Інвестор з Kakao Ventures пояснює відмінності культур: американські стартапи швидше досягають успіху або зазнають поразки, що стимулює експерименти і мобільність талантів. «Швидкість — головна перевага стартапу, тому важливо вчитися перетворювати невдачу на можливість», — підкреслює інвестор.
Ще один виклик — уміння розповідати свою історію. Багато корейських засновників сильні у стратегії та аналітиці, але не завжди можуть чітко сформулювати, чому саме їхня команда унікальна. За словами інвестора, без переконливого й щирого наративу складно виділитися, адже професійні навички є у багатьох, а людський фактор та історія — вирішальні.
Чой бачить підстави для оптимізму: у Пангьо поєднуються амбіції підприємців і стабільність великих технологічних компаній. На відміну від США, тут стартапи зазвичай спершу доводять свою ефективність на внутрішньому ринку, а вже потім виходять на міжнародний. Це забезпечує якісну інженерію, але не таку динаміку, як у Силіконовій долині.
Пангьо також активно виходить за межі ігор та платформ, розвиваючи напрями штучного інтелекту, біотехнологій та deep tech. Держава інвестує у стартап-кампуси та масштабування бізнесу, однак справжній виклик полягає у глобальних проривах — створенні «єдинорогів», міжнародних угодах і залученні талановитих кадрів.
За словами Чоя, головними перешкодами для глобального прориву корейських стартапів залишаються невеликий внутрішній ринок, слабкі зв’язки із зарубіжними інвесторами, а також мовні й регуляторні бар’єри. Для успішного виходу за кордон потрібні міжнародні партнери з перших етапів, цілеспрямовані ресурси для виходу на світовий ринок і лідери, які мислять глобально з самого початку. Крім цього, здатність захопливо розповідати власну історію може стати вирішальною різницею між регіональним хабом і справжнім глобальним центром інновацій.