Археологи в Лондоні завершили масштабний проєкт з відновлення старовинної римської фрески, яка понад 1800 років залишалася невідомою для сучасників. Експерти з Музею археології Лондона (MOLA) працювали над збиранням тисяч крихітних фрагментів штукатурки, що походили з двадцяти різних стін. Ця складна реставрація тривала три місяці та була названа фахівцями «найскладнішим у світі пазлом».
Про це розповідає ProIT
«найскладнішим у світі пазлом»
(Фото: MOLA — Музей археології Лондона)
Відкриття у Саутерку та історичний контекст
Фреску було знайдено у 2021 році у великій ямі на території району Саутерк під час підготовки до будівельних робіт. Колись вона прикрашала стіни розкішної римської вілли, зведеної між 43 та 150 роками н.е. Менше ніж через півтора століття після будівництва віллу зруйнували, а декоративний розпис розбився на безліч дрібних частин.
Після кропіткої реставрації на фресці відкрилися багаті орнаменти — птахи, фрукти, квіти та ліри. Стиль розпису відповідає моді того часу, яка була поширена на теренах сучасної Німеччини та Франції. Особливою ознакою статусу власників стало використання рідкісного жовтого кольору у декоративних панелях.
(Фото: MOLA — Музей археології Лондона)
Унікальні знахідки на фресці
Фреска зберегла не лише художню, а й історичну цінність. На одному з уламків археологи знайшли давнє графіті — видряпані грецькі літери, що, ймовірно, виконували функцію підрахунків або списку. Стиль написання свідчить, що автор був добре обізнаний у письмі.
Цікавим відкриттям став фрагмент із латинським написом «fecit» («зробив це»), що був традиційною формулою підпису римських художників. Однак штукатурка з іменем автора втрачена, тому ім’я майстра залишиться невідомим. За певних умов освітлення можна помітити й попередні ескізи — наприклад, квітку в колі, яку згодом не включили до остаточного розпису.
Попри успішну реконструкцію, перед науковцями залишається чимало загадок щодо призначення самої будівлі, яку прикрашала фреска. Проте ця знахідка не лише повернула світові унікальний витвір мистецтва, а й відкрила нові сторінки про життя, побут та естетику Римської Британії.