За останні півтора століття тривалість життя у найбагатших країнах світу зростала завдяки перемогам над інфекційними захворюваннями та значному розвитку кардіології. Проте нещодавно вчені зафіксували уповільнення цього процесу у багатьох західних державах, що викликало дискусії про можливу досягнуту межу людського віку. Нове дослідження, опубліковане у журналі Nature Communications, відкидає ці побоювання, але водночас виявляє новий виклик — нерівномірний розподіл довголіття серед регіонів Європи.
Про це розповідає ProIT
Де живуть європейські довгожителі
У межах дослідження проаналізовано дані майже 400 мільйонів мешканців із 450 регіонів Західної Європи за період з 1992 по 2019 роки. Виявилося, що загальна статистика маскує серйозні регіональні відмінності. Зокрема, у так званих «авангардних» регіонах — Північній Італії, Швейцарії, низці іспанських провінцій, а також у передмісті Парижа та регіоні Анжу у Франції — тривалість життя й надалі зростає стабільними темпами. Щороку чоловіки тут отримують у середньому плюс 2,5 місяці до життя, а жінки — 1,5 місяці. Станом на 2019 рік у цих зонах середня тривалість життя сягнула 83 років для чоловіків та 87 років для жінок.
Європа перетворюється на континент “двох швидкостей”, де довголіття стає привілеєм обраних регіонів, пише T4.
Причини зростання та зупинки тривалості життя
З середини 2000-х років ситуація у менш благополучних регіонах різко змінилася. Якщо у 90-х роках показники тривалості життя поступово вирівнювались по всій Європі, то після 2005 року розрив між «передовими» та «відстаючими» областями почав швидко збільшуватися. У таких регіонах, як Східна Німеччина, Валлонія у Бельгії, окремі частини Великої Британії і північ Франції, зростання тривалості життя практично припинилося. Дослідження показало, що це пов’язано не зі зростанням смертності у найстарших вікових групах, а з підвищенням ризику смерті серед людей віком 55–74 роки.
Особливо відчутна стагнація або навіть збільшення смертності у передпенсійному віці, що помітно серед жінок у середземноморських регіонах Франції та в деяких регіонах Німеччини. Науковці вважають, що головними чинниками цього стали поширеність шкідливих звичок — куріння, зловживання алкоголем, незбалансоване харчування та малорухливий спосіб життя. Саме ці фактори найактивніше впливають на здоров’я у віці 55–74 років. Додатково ситуацію поглибила економічна криза 2008 року, яка посилила соціально-економічну нерівність і розділила Європу на регіони з високим рівнем життя та депресивні райони, де тривалість життя скорочується.
Таким чином, майбутнє довголіття європейців залежить не лише від біологічних меж, а й від того, наскільки ефективно суспільство зможе подолати нову нерівність у сфері здоров’я та забезпечити рівний доступ до якісної медичної допомоги й здорового способу життя.