З глибоких вод Середземного моря на узбережжі Єгипту археологи здійснили унікальну операцію — підняли на поверхню двадцять два величезні кам’яні блоки, вага кожного з яких сягає 80 тонн. Ці монолітні фрагменти належать до легендарного Александрійського маяка, одного з Семи чудес стародавнього світу, який понад тисячу років був найвизначнішою навігаційною спорудою античності, поки не зруйнувався внаслідок потужних землетрусів у XIV столітті.
Про це розповідає ProIT
Інноваційний проєкт PHAROS: цифрове відродження античного маяка
Операція з підняття кам’яних блоків стала частиною масштабного міжнародного дослідницького проєкту PHAROS, який об’єднав науковців Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS), Міністерства туризму та старожитностей Єгипту та фонду Dassault Systèmes Foundation. Основна мета цієї ініціативи — не лише збереження унікальних артефактів, а й створення абсолютно точної цифрової копії Фароського маяка. Для цього дослідники застосовують передові технології 3D-сканування, фіксуючи кожну деталь піднятих блоків, що дозволить сформувати інтегровану віртуальну модель споруди разом із сотнями інших елементів, каталогізованих під водою за останні роки.
«Головна мета цієї виняткової та видовищної операції — ретельно вивчити та відсканувати ці вцілілі архітектурні елементи, щоб додати їх до нашої величезної бази даних. Віртуальна модель не лише відродить первісну велич маяка, дозволивши людям досліджувати його так, ніби вони знаходяться на місці, але й дасть змогу інженерам зрозуміти точну хронологію руйнування цієї грандіозної вежі», — наголошують керівники проєкту у своїх офіційних пресрелізах.
Віртуальна реконструкція відкриває нові сторінки історії
Створення цифрового «двійника» маяка дозволить відповісти на одне з головних питань історії давньої інженерії — якою була оптична система споруди та як саме їй вдавалося освітлювати морський шлях на десятки кілометрів. За словами експертів, комп’ютерне моделювання геометрії й розташування блоків допоможе встановити, чи використовували стародавні майстри лише поліровані металеві дзеркала, чи ж у конструкції були задіяні складніші оптичні елементи, здатні спрямовувати світло на значну відстань.
Дослідження фундаменту споруди у віртуальному просторі дозволить сучасним архітекторам вивчити, як понад стометрова вежа, споруджена близько 280 року до н.е. за правління Птолемея II Філадельфа, протистояла руйнівній дії вітру та морських хвиль протягом багатьох століть. Отримані дані можуть стати ключем до розуміння унікальних технологій античних інженерів та допомогти зберегти цінну історичну спадщину для наступних поколінь.