Історія Османської імперії, хоч і романтизована в популярних серіалах на кшталт
Про це розповідає ProIT
«Величного століття»
, насправді приховує чимало несподіваних деталей. Особливо це стосується життя в султанському гаремі та ідеалів жіночої краси в різні періоди правління падишахів. Історики зазначають, що реальна картина суттєво відрізнялася від тієї, що показують на екрані, і жінки вдавалися до різних заходів, щоб привернути увагу свого повелителя.
Система гарему та ідеали краси
Гарем був місцем зі строгою ієрархією та правилами, і доступ до нього мали лише сам падишах та його довірені євнухи. З приходом кожного нового правителя до гарему додавалися нові жінки – наложниці та одаліски, кількість яких могла сягати близько тисячі. Кожна з них займала своє місце в цій складній структурі, і статус жінки напряму залежав від уваги та прихильності султана. Наложниці постійно змагалися за цю увагу, і шлях до підвищення статусу не завжди визначався загальноприйнятими уявленнями про зовнішність. Як свідчать історичні джерела, кожен султан мав свої специфічні уявлення про жіночу красу. Багато жінок, перебуваючи в гаремі, могли його покинути, але багато хто волів залишитися, оскільки життя поза палацом часто було складним і невизначеним.
Прихильність султана Ібрагіма
Особливо яскравим прикладом несподіваних смаків правителів є період правління султана Ібрагіма. За свідченнями істориків, його переваги суттєво відрізнялися від загальноприйнятих норм. Він відверто надавав перевагу жінкам з
«суттєвими об’ємами»
і не звертав уваги на наложниць з
«модельними параметрами»
. Його мати, помітивши цю особливість, вирішила
«допомогти»
йому у формуванні гарему відповідно до його смаків, наказавши слугам подавати наложницям великі порції солодощів, щоб ті набирали вагу.
Відомою стала і історія жінки на ім’я Шакер Пара, яка змогла підкорити серце султана своїми значними формами. Вага цієї красуні, за деякими даними, сягала понад 230 кілограмів. Вона стала улюбленицею падишаха, який лагідно називав її
«цукорка»
, обожнюючи проводити з нею час. Проте, незважаючи на свою прихильність, Шакер Пара так і не змогла подарувати султанові спадкоємця.
Цей епізод з історії Османської імперії яскраво демонструє, наскільки різноманітними могли бути ідеали краси в гаремі, та як жінки вдавалися до незвичних методів, щоб завоювати прихильність правителя, включаючи навмисне розгодовування до значної ваги. Реальна історія гарему виявляється набагато складнішою і непередбачуваною, ніж її адаптації для екрану.
