Може здатися очевидним, що мати близького друга – добре для здоров’я. Але чи може соціальна структура вашого оточення, наприклад, колектив на роботі, впливати на ваше життя так само сильно, як особисті стосунки? З погляду біології, це питання тривалий час залишалося предметом запеклих дискусій.
Про це розповідає ProIT
Це явище відоме як багаторівневий добір – розширення класичного поняття природного добору. Еволюція відбувається не лише на рівні окремих особин, а й на рівні груп. Дослідження бабаків надало науці переконливий доказ цього процесу в дикій природі.
Дослідження бабаків у Колорадо
Традиційний підхід до еволюції акцентується на особистих рисах: хто має більше друзів, той живе довше і залишає більше нащадків. Однак багаторівневий добір каже, що не лише особисті зв’язки важливі, а й загальна соціальна структура групи. Наприклад, життя в згуртованій, добре пов’язаній групі може надати її членам переваги, адже легше знайти їжу чи вчасно помітити хижака.
Цікаво, що добір на різних рівнях може працювати у протилежних напрямах. Може виявитися, що особисто вигідно бути більш відстороненим, а на рівні групи – навпаки, вигідно мати високий рівень соціальної взаємодії.
Ще у 1871 році Чарльз Дарвін у книзі «Походження людини» писав про те, що групи можуть впливати на виживання особин. Проте до останнього часу це залишалося лише теоретичним припущенням, адже всі докази багаторівневого добору походили з лабораторій, і запитання залишалося відкритим.
Вплив соціальних зв’язків на виживання
Щоб перевірити ідею багаторівневого добору у природі, Коннер Філсон і Деніел Т. Блюмштейн провели масове польове дослідження жовточеревих бабаків у Колорадо, біля Rocky Mountain Biological Laboratory. Це є другим за тривалістю дослідження диких ссавців у світі. З 1962 року кожен бабак тут має індивідуальне маркування, а з 2003 року вчені систематично фіксують їхню соціальну поведінку. Команда дослідників, жартома називаючи себе «мормотістами», щороку проводить понад 1000 годин, спостерігаючи за цими тваринами в біноклі.
Усього було зафіксовано 42 369 унікальних дружніх взаємодій – таких як гра чи грумінг – між 1294 бабаками з 180 соціальних груп. Мета дослідження полягала в тому, щоб визначити, як особисті соціальні зв’язки та структура групи впливають на виживання і репродукцію. Для цього дослідники створили детальну соціальну карту, визначивши, хто з ким взаємодіє, скільки зв’язків має кожен бабак і наскільки згуртованою є кожна група.
За допомогою контекстуального аналізу вчені змогли оцінити як особисті, так і групові чинники. Нове дослідження підтвердило, що багаторівневий добір дійсно працює в дикій природі. І не просто працює – вплив соціальних груп на виживання може бути навіть сильнішим, ніж вплив індивідуальних зв’язків. Градієнт добору для особистих рис становив 0.76, тоді як для групових – 1.03.
Ці відкриття також мають ширше значення. Людські спільноти – від дружніх компаній до цілих країн – формують умови для нашого добробуту. Як показує приклад бабаків, еволюція враховує не лише те, ким є кожен з нас, а й у якому колі ми знаходимося. Тепер маємо науковий доказ, що структура групи має значення. Навіть якщо ви не надто товариські, бути частиною згуртованої спільноти – це еволюційна перевага.
