Американські вчені з Університету Колорадо провели масштабний метааналіз 672 досліджень щодо портативних очищувачів повітря, який засвідчив: переважна більшість таких пристроїв не тестувалися на людях і можуть становити потенційну загрозу для здоров’я.
Про це розповідає ProIT
Дослідження ефективності очищувачів повітря: основні результати
Професор Аміран Бадуашвілі та професорка Ліза Беро з кафедри медицини Університету Колорадо разом із колегами з трьох академічних інститутів і двох державних агенцій проаналізували всі наявні дослідження інженерних засобів контролю інфекцій, опубліковані з 1923 по 2023 рік. Їхній аналіз охопив 672 наукові роботи, присвячені різним технологіям очищення повітря — від HEPA-фільтрів до ультрафіолетового випромінювання та спеціалізованих систем вентиляції, які мають знижувати поширення респіраторних вірусів, таких як COVID-19 і грип, у закритих приміщеннях.
Виявилося, що лише 8% досліджень оцінювали ефективність таких пристроїв безпосередньо на людях, тоді як близько 90% експериментів проводилися виключно у порожніх приміщеннях або з використанням зразків повітря. Частина робіт залучала тварин — морських свинок чи мишей. Решта ж — вимірювала, наскільки пристрої зменшують кількість дрібних частинок чи мікробів у повітрі, не визначаючи при цьому реального впливу на здоров’я людини.
Потенційні ризики та недоліки сучасних технологій
Дослідники виявили значні відмінності у рівні наукової доказовості ефективності різних технологій. Наприклад, із 44 досліджень фотокаталітичного окислення — процесу, при якому утворюються речовини для знищення патогенів — лише одне перевіряло вплив на мікроби саме у людей. Плазмові технології взагалі не тестувалися на людях, а з 43 досліджень фільтрів із наноматеріалами жодне не передбачало участі людей у випробуваннях.
Пандемія COVID-19 наочно продемонструвала небезпеку повітряно-крапельних інфекцій. Тому пошук надійних технологій очищення повітря є вкрай важливим для медичних закладів, шкіл, дитячих садків та офісів. Однак, як зазначають вчені, більшість виробників портативних очищувачів повітря надто впевнено заявляють про ефективність своїх пристроїв, хоча належних випробувань не проведено.
“Без переконливих доказів, отриманих під час досліджень за участю людей, неможливо дізнатися, чи відповідають ці обіцянки дійсності”.
Окрему увагу науковці приділяють можливій небезпеці деяких пристроїв. Частина очищувачів генерує у процесі роботи озон, формальдегід та гідроксильні радикали, які, хоч і знищують мікроби та віруси, можуть становити серйозну загрозу здоров’ю при вдиханні. Зі 112 досліджень, присвячених цим технологіям, лише у 14 оцінювалися можливі шкідливі побічні продукти.
Понад 90% наявних робіт зосереджувалися на зменшенні концентрації експериментальних газів, пилу або мікроорганізмів у повітрі, виходячи з припущення, що це сприяє зниженню захворюваності. Однак дослідники наголошують: поки що немає точних даних, наскільки такі вимірювання відповідають реальному зниженню ризику зараження для людей. Для визначення найбільш ефективних і безпечних пристроїв необхідно проводити масштабні випробування за участю людей та ретельно вивчати токсичність побічних продуктів.
Детальний звіт про результати дослідження опубліковано у виданні Annals of Internal Medicine.