Феномен, коли комарі віддають перевагу одним людям, ігноруючи інших, давно хвилює багатьох. Сучасна наука надала цьому явищу точне пояснення, пов’язане із хімічними властивостями нашої шкіри та запахами, які ми продукуємо. За словами еволюційного біолога Скотта Траверса, ключ до розгадки — у складі шкірного сала та індивідуальному запаху людини.
Про це розповідає ProIT
Карбонові кислоти як головний фактор привабливості
Вагомий внесок у розуміння цієї проблеми зробили нейробіологи з Університету Рокфеллера під керівництвом Леслі Воссхолл і Марії Елени Де Обальдія. Їхнє масштабне дослідження, результати якого опубліковані у журналі Cell, показало, що основною причиною підвищеної привабливості людини для комарів є високий рівень карбонових кислот у себумі (шкірному салі). Ці жирні кислоти — природна складова захисного бар’єра шкіри, але бактерії, що мешкають на поверхні, перетворюють їх на унікальний запах, який діє на комарів як магніт.
“Люди, які є «магнітами» для комарів, зберігають цю властивість роками, незалежно від змін у дієті чи способі життя”.
Під час експерименту один з учасників, умовно названий «Суб’єкт 33», мав настільки високий рівень карбонових кислот, що приваблював комарів у 100 разів сильніше, ніж найменш привабливий учасник. Важливо, що ця індивідуальна особливість залишалася стабільною протягом багатьох років.
Еволюція комарів і складна система пошуку жертви
Відомо, що комарі, зокрема небезпечні переносники хвороб, як Aedes aegypti, еволюціонували так, щоб надзвичайно точно знаходити своїх жертв, спираючись на хімічний профіль шкіри людини та її мікробіом. Для цього вони використовують спеціалізовані нюхові рецептори, зокрема іонотропні рецептори (IR), які розпізнають карбонові кислоти та аміни. Навіть генетично модифіковані комарі, у яких були вимкнені ключові ко-рецептори, зберігали здатність знаходити людей з високою привабливістю. Це свідчить про складність і надлишковість сенсорної системи комарів, що дає їм можливість завжди знаходити свою ціль, навіть якщо частина «біологічних радарів» не працює.
Окрім вмісту карбонових кислот, на привабливість для комарів впливають й інші фізіологічні показники: інтенсивність виділення вуглекислого газу під час дихання, підвищена температура тіла та рівень метаболізму, особливо у вагітних. Важливу роль відіграє й зір комах — темний, червоний чи помаранчевий одяг робить людину більш помітною для комарів на завершальному етапі пошуку.
Глибоке розуміння цих біологічних і хімічних механізмів не лише має наукову цінність, а й відкриває нові можливості для створення ефективних репелентів. Такі засоби можуть маскувати карбонові кислоти шкіри, захищаючи людей від небезпечних захворювань, які переносять комарі: малярії, лихоманки денге та вірусу Зіка.
