Дослідники з Університету Мельбурна розпочали унікальний проєкт, спрямований на визначення можливостей штучного інтелекту у сфері комедійного мистецтва. Мета проєкту – дізнатися, чи здатні роботи з AI не лише викликати сміх випадково, а й свідомо створювати справжній гумор.
Про це розповідає ProIT
Роботи, AI і нестандартний підхід до гумору
Завдяки гранту Австралійської дослідницької ради у розмірі близько 500 тисяч доларів, доктор Роберт Волтон, науковий співробітник факультету мистецтв і музики, планує навчати цілу групу роботів азам стендап-комедії. При цьому на початковому етапі роботи не використовуватимуть слова, а зосередяться на невербальній комунікації та фізичному гуморі, який включає міміку, рухи тіла і клоунаду.
“Роботи добре змушують людей сміятися… вони смішні, коли щось ламають або наштовхуються на предмети, і тому ми сміємося з них”, – пояснює Волтон.
Однак, за словами дослідника, коли роботи намагаються бути смішними навмисно, люди частіше не сприймають це серйозно. Дослідники хочуть зрозуміти, чи можна навчити роботів такому рівню гумору, який сприйматиметься авдиторією як щирий та дотепний.
Новий рівень взаємодії між людиною та машиною
У проєкті бере участь близько 10 роботів-«наземних транспортних засобів» висотою від 40 см до 2 метрів, які працюватимуть разом із людьми, вивчаючи комедійні прийоми через спостереження та аналіз реакцій публіки – нахил голови, рухи, сміх. Роботам надають нові «відчуття», щоб вони могли розпізнавати не лише слова, а й паузи, ритми та емоції. Волтон порівнює цей процес з навчанням немовляти, яке ще тільки вчиться розуміти сенсорні сигнали з навколишнього світу.
“Саме у стендап-комедії зв’язок між роботом і авдиторією є найбільш очевидним, оскільки постійно відбувається обмін зворотним зв’язком”, – зазначає дослідник. Додає, що в майбутньому не виключає впровадження голосу для роботів, але наразі акцент ставиться на невербальній комунікації.
Водночас виникає питання: чи може розвиток таких технологій призвести до витіснення людей з творчих професій? Волтон наголошує, що його дослідження не спрямоване на створення роботів для участі у комедійних фестивалях. Мета – зрозуміти, чи можна навчити машини використовувати гумор для покращення взаємодії з людиною, а також проаналізувати можливі ризики та переваги таких технологій.
Дослідник також підкреслює, що гумор може використовуватися як для розрядки напруги, так і для маніпуляцій. Тому важливо усвідомлювати потенціал і обмеження AI у сфері комунікацій. Технології, які розробляються для розваг, можуть знайти застосування, наприклад, у роботах-доглядальниках, які зможуть підтримувати настрій людей у складних життєвих ситуаціях.
Скептицизм щодо здатності AI до справжнього гумору висловлюють відомі коміки. Так, акторка Тіна Фей заявила під час Единбурзького комедійного фестивалю, що штучний інтелект “нездатний бути смішним”. А австралійський комік Тім Мінчин зазначив, що люди цінують “особисту участь, боротьбу й помилки” у творчості, а саме наші вади роблять нас справжніми.
Директорка Мельбурнського комедійного фестивалю Сьюзан Прован додає, що справжня цінність гумору полягає в унікальності людського досвіду: “Виступаючий приносить щось, що може привнести тільки він, адже він ділиться власним життєвим досвідом”.
