Вчені Массачусетського технологічного інституту провели дослідження, що підтвердило занепокоєння щодо впливу генеративного штучного інтелекту на роботу людського мозку. Результати нейросканування засвідчили: учасники, які використовували великі мовні моделі (LLM), такі як ChatGPT, для створення текстів, демонстрували помітне зниження мозкової активності, ослаблення зв’язків між різними ділянками мозку та погіршення пам’яті.
Про це розповідає ProIT
Як проводили експеримент
У випробуванні взяли участь три групи. Перша група писала есе за допомогою LLM, друга використовувала для цього пошукові системи, а третя виконувала завдання повністю самостійно. Після цього дві перші групи помінялися ролями та написали ще одне есе. Виявилося, що саме у тих, хто працював зі штучним інтелектом, відзначалося найслабше утворення нейрозв’язків і практично повна втрата пам’яті щодо обробленого матеріалу — учасники не могли пригадати зміст навіть через кілька годин.
Наслідки для пам’яті та мислення
Хоча тексти, написані за допомогою LLM, отримували високі оцінки як від людей, так і від автоматизованих систем, їм були притаманні шаблонність, жорстка прив’язаність до формулювання завдання та відсутність редагування. Автори таких есе часто копіювали текст без змін і мали труднощі із цитуванням власних ідей. Тим часом учасники «ручної» групи, які писали самостійно, демонстрували більш стійку нейроактивність та кращу пам’ять, навіть якщо точність їхніх робіт була дещо нижчою.
Учасники, які перейшли від використання ШІ до написання текстів без цифрової допомоги, почали поступово відновлювати мозкову активність. Група, що користувалася пошуковими системами, показала проміжні результати: вони докладали більше зусиль порівняно з користувачами LLM, але все одно мали знижене когнітивне залучення.
“Автори дослідження попереджають: навіть помірне використання цифрових помічників знижує ментальну активність. А масове впровадження ШІ в освіту – від написання домашніх завдань до автоматичної перевірки – може мати довгострокові наслідки для пам’яті, мислення та самостійності учнів і викладачів”.
Дослідники підкреслюють, що активне впровадження штучного інтелекту в навчальні процеси може впливати на когнітивні функції не лише студентів, а й викладачів. Подальше поширення цифрових помічників у навчанні потенційно ставить під загрозу розвиток самостійного мислення, пам’яті та здатності до глибокої обробки інформації.