У глибинах стародавніх океанів еоценової епохи, де теплі мілководдя кишіли життям, існувала істота, яка перевершує уяву – Palaeophis colossaeus, гігантська морська змія, розміри якої сягали до 12 метрів, що приблизно дорівнює довжині шкільного автобуса. Її залишки були виявлені у відкладеннях, які колись формували частину Транссахарського морського шляху, що відкриває нові горизонти для розуміння еволюції морських істот.
Про це розповідає ProIT
Величезний хижак давніх морів
Palaeophis colossaeus – це не просто велика змія, а один із найбільших відомих морських плазунів в історії. За допомогою скам’янілостей, що залишилися, фахівці змогли встановити, що ця істота могла досягати довжини від 8 до 12 метрів, що значно перевищує величини сучасних морських змій. Цей гігант, який жив приблизно 56-34 мільйони років тому, ймовірно, займав роль верхівкового хижака, полюючи на велику морську здобич, в тому числі на ранні форми китів.
Еволюція та адаптація до водного середовища
Значні розміри та роль Palaeophis colossaeus в екосистемі свідчать про складні харчові мережі та кліматичні умови, які сприяли існуванню таких величезних холоднокровних тварин. Дослідження цього виду допомагає зрозуміти, як кліматичні зміни впливали на розміри морських плазунів у епоху еоцену, коли тропічні моря були значно теплішими, ніж сьогодні.
Цікаво, що, незважаючи на свої значні розміри, P. colossaeus володів унікальною фізіологією, що поєднувала примітивні та спеціалізовані риси. На відміну від сучасних морських змій, які мають обтічну форму тіла, його хребці були надзвичайно міцними та широкими, вказуючи на те, що він, можливо, використовував іншу стратегію плавання, більше покладаючись на свою силу та розміри, а не на швидкість.
“Еволюція – це безперервний процес експериментів, де різні плани тіла можуть процвітати в однакових умовах.”
Васкуляризація кісток P. colossaeus вказує на те, що його метаболізм був швидшим, ніж у більшості сучасних змій, що підкреслює дивовижну адаптацію цього виду до особливостей водного життя.
