Науковці з Гарвардського університету виявили, що масове будівництво гребель по всьому світу протягом останніх двох століть призвело до зміщення полюсів Землі більш ніж на 1 кілометр. В результаті цієї діяльності відбулося також помітне зниження рівня світового океану.
Про це розповідає ProIT
Вплив гребель на геофізичні процеси планети
За підрахунками дослідників, від початку XIX століття на планеті було збудовано близько 7 тисяч великих гребель. Саме вони утримали таку кількість води, що її перерозподіл вплинув на розташування полюсів обертання Землі. Згідно з результатами моделювання, ці зміни призвели до зміщення полюсів приблизно на 1 метр, а рівень моря знизився на 21 міліметр.
Тверда кора Землі огортає шар розпеченої магми, й кожного разу, коли відбувається значний перерозподіл маси на поверхні, відбувається відповідне коливання зовнішнього шару планети. Це спричиняє зміщення полюсів, а різні регіони планети можуть опинятися безпосередньо над віссю обертання.
«Коли ми затримуємо воду греблями, це не лише видаляє воду з океанів, що призводить до глобального падіння рівня моря, а й перерозподіляє масу по всьому світу», — пояснює провідна авторка дослідження, Наташа Валенсіч з Гарвардського університету.
Хронологія зміщення полюсів та масштаби змін
Вчені проаналізували глобальні дані щодо розташування гребель, об’ємів води у водосховищах та впливу цих факторів на розподіл маси планети. Усі споруджені у період з 1835 по 2011 рік греблі накопичили води достатньо, щоб двічі заповнити Гранд-Каньйон. Дослідження вказує, що першою хвилею зміщення полюсів стало будівництво гребель з 1835 по 1954 рік, переважно у США та країнах Європи. Тоді ці регіони змістилися у бік екватора, що призвело до руху Північного полюса на 25 сантиметрів до 103 меридіана на схід (ця лінія проходить через росію, Монголію та Китай).
Друга хвиля будівництва гребель, яка тривала з 1954 до 2011 року, охопила країни Азії та Східної Африки. Внаслідок цього Північний полюс змістився ще на 57 сантиметрів до 117-го меридіана західної довготи, який проходить через захід Південної Америки та південь Тихого океану.
Загалом, результати роботи підкреслюють важливість врахування обсягів води, накопиченої у штучних водосховищах, при прогнозах щодо підвищення рівня океану. У XX столітті рівень світового океану піднявся на 12–17 сантиметрів, і, за оцінками Наташі Валенсіч, близько чверті цього обсягу залишилося на суші завдяки греблям.
Огляд опублікований у журналі Geophysical Research Letters.