Грибок Aspergillus flavus, який колись пов’язували з міфічним “прокляттям Тутанхамона” через трагічні випадки серед археологів, тепер розглядається науковцями як потенційне джерело інноваційних протилейкемічних препаратів. Довгий час точилися дискусії щодо його ролі у смерті дослідників, проте сучасні дослідження розкривають нові можливості використання цього грибка для медицини.
Про це розповідає ProIT
Унікальні молекули з грибка Aspergillus flavus
Фахівці з Університету Пенсільванії під керівництвом доктора Цюйує Ні та доктора Шеррі Гао дослідили Aspergillus flavus і виявили у ньому раніше невідомий клас біоактивних сполук — асперігіміцини. Ці речовини належать до рибосомно синтезованих і посттрансляційно модифікованих пептидів (RiPPs), які серед грибів досі були мало вивчені. Вченим вдалося виділити чотири різновиди асперігіміцинів зі складною структурою, зокрема з переплетеними кільцями, що раніше не зустрічалися у цьому класі сполук.
“Два з цих асперігіміцинів продемонстрували здатність знищувати клітини лейкемії в пробірках. Один з них, незважаючи на початкову неефективність, у поєднанні з ліпідом з маточного молочка став таким же потужним, як два схвалені FDA протилейкемічні препарати”.
Новий підхід до лікування лейкемії
Дослідження показали, що механізм дії асперігіміцинів полягає у блокуванні формування мікротрубочок, які потрібні для безконтрольного поділу ракових клітин. Крім того, науковці виявили унікальний спосіб проникнення цих циклічних пептидів у клітини-мішені — через захоплення гена SLC46A3. Ефективне проникнення в клітини є важливим викликом для препаратів цієї групи, тому відкрита властивість може стати проривом у створенні нових ліків.
Слід зазначити, що асперігіміцини не показали ефективності щодо інших типів пухлин, однак це розцінюється позитивно — адже для різних видів раку оптимально підходять саме таргетні, спеціалізовані методи терапії.
Наразі команда планує провести додаткові дослідження на тваринах, після чого можливий перехід до клінічних випробувань. Відкриття, яке опубліковано в журналі Nature Chemical Biology, підкреслює величезний потенціал природи для створення нових молекул у боротьбі з онкологічними захворюваннями.
Раніше науковці встановили причини знищення статуй цариці Хатшепсут у Стародавньому Єгипті, проливши світло на ще одну загадку минулого.