Інжир здатен перетворювати CO₂ на камінь і збагачувати ґрунт добривами — дослідження

|
Інжир здатен перетворювати CO₂ на камінь і збагачувати ґрунт добривами — дослідження

Міжнародна група науковців із США, Кенії, Австрії та Швейцарії провела дослідження, яке підтвердило унікальні властивості інжиру щодо поглинання вуглекислого газу. Фігові дерева не лише акумулюють CO₂, але й здатні зберігати його у вигляді карбонату кальцію у власних стовбурах та у навколишньому ґрунті.

Про це розповідає ProIT

Відкриття оксалатно-карбонатного процесу у фігових деревах

Вчені виявили, що деякі сорти інжиру, які ростуть у Кенії, використовують оксалатно-карбонатний шлях для утримання вуглецю. Завдяки цьому процесу дерева не просто перетворюють CO₂ на будівельний матеріал для своїх тканин, як більшість інших рослин, але й формують тверді мінеральні відкладення у стовбурі та ґрунті — схожі на вапняк, що створює надійний бар’єр для збереження вуглецю на довгий термін.

Дослідження показало, що частина дерев використовує CO₂ для формування оксалату кальцію. Коли такі дерева відмирають і розкладаються, мікроорганізми перетворюють оксалат на карбонат кальцію. Це не лише сприяє довготривалому зберіганню вуглецю, а й підвищує лужність та родючість ґрунту навколо.

«Ми вже давно знаємо про оксалатно-карбонатний шлях, але його потенціал для зв’язування вуглецю досі не був повною мірою врахований. Якщо ми саджаємо дерева для агролісівництва, враховуючи їхню здатність накопичувати CO₂ у формі органічного вуглецю, одночасно виробляючи продукти харчування, ми могли б вибрати дерева, які забезпечують додаткову вигоду, також пов’язуючи неорганічний вуглець у формі карбонату кальцію», — зазначає один з авторів дослідження, старший викладач Цюріхського університету доктор Майк Роулі.

Потенціал інжиру для зниження викидів вуглецю

У дослідженні взяли участь науковці з Університету Чжецзян, Найробійського технічного університету Кенії, Лісового університету Садхана, Національної лабораторії Лоуренса в Берклі, Каліфорнійського університету в Девісі та Невшательського університету. Вони дослідили три види фігових дерев із округу Самбуру в Кенії, аналізуючи утворення карбонату кальцію та діяльність мікроорганізмів, які беруть участь у цьому процесі.

Синхротронний аналіз, проведений на обладнанні Стенфордського університету, показав, що карбонат кальцію формується як на поверхні стовбура дерева, так і у його глибших шарах. З усіх досліджених видів інжиру фікус Вейкфілда виявився найбільш ефективним у поглинанні CO₂ у вигляді карбонату кальцію. Вчені планують оцінити можливість використання цього виду для агролісівництва, враховуючи його потребу у воді та врожайність, а також потенціал до поглинання вуглецю за різних умов.

Зазначається, що більшість попередніх досліджень оксалатно-карбонатного шляху стосувалися тропічних дерев, які не дають їстівних плодів. Першим відомим деревом, що використовує цей шлях, була іроко (Milicia excelsa), здатна накопичувати у ґрунті до тонни карбонату кальцію за все життя.

Дослідники вважають, що існує ще багато видів дерев, здатних утворювати карбонат кальцію, і це відкриває нові можливості для зниження викидів CO₂ через висаджування плодових та лісових дерев, які реалізують оксалатно-карбонатний шлях.