Китай досяг важливого прогресу в ядерній енергетиці, успішно випробувавши перший у світі промисловий торієвий ядерний реактор на розплавлених солях. Ця установка потужністю 2 МВт, розташована у пустелі Гобі, функціонує з червня 2024 року. Інженери з Китаю продемонстрували можливість перезавантаження пального в реакторі без зупинки його роботи.
Про це розповідає ProIT
Торій як ядерне паливо є серйозною альтернативою урану, оскільки забезпечує чистішу та безпечнішу енергію з мінімальними відходами та без ризику створення ядерної зброї. За даними Всесвітньої ядерної асоціації, запаси торію втричі перевищують відомі запаси урану, а процес виробництва ядерної зброї з торієвих реакторів є настільки складним, що не викликає відповідних ризиків. Реактор у Гобі використовує фторид торію, який розчиняється в розплавлених фторидних солях.
Безпека торієвих реакторів
Ці солі виконують функцію теплообміну, що дозволяє знизити ризик розплавлення активної зони реактора. Навіть в умовах витоку або серйозної аварії розплавлене паливо охолоне та застигне, що запобігатиме масштабному розповсюдженню радіації. На теоретичному рівні торієві реактори демонструють можливість створення більш безпечних і стабільних систем, здатних працювати за атмосферного тиску. Це дозволяє використовувати тонші труби та менш щільні конструкції, що знижує ймовірність катастрофічних відмов.
Історія досліджень торію
Дослідження торію почалися ще в 20-х роках минулого століття. У США вивчали конструкцію реактора на розплавлених солях у 1940-1950-х роках, але в подальшому відмовились від нього на користь урану. За словами керівника проєкту, Сюя Хунцзе, китайські науковці детально аналізували експерименти з торієм, проведені в США.
«США залишили свої дослідження загальнодоступними, очікуючи відповідного наступника. Ми були цим наступником. Ми освоїли кожну техніку з літератури, а потім просунулися далі», — пояснює Сюй Хунцзе.
Китай має значні родовища торію, зокрема шахту у Внутрішній Монголії, яка може забезпечити країну енергією на десятки тисяч років. Цей реактор також вирішує одну з найбільших проблем ядерної енергетики — утворення відходів. Наразі китайські науковці працюють над аналогічним реактором потужністю 10 МВт, який планується запустити на повну потужність до 2030 року. Інші країни, такі як Індія, Норвегія та США, також вивчають перспективи використання торієвих реакторів.
