Учені з Університету Лафборо у Великій Британії досягли значного прориву у сфері нанотехнологій, створивши найменшу у світі скрипку – її розмір становить лише 35 мікронів, що менше за діаметр людського волосся. Інноваційний музичний інструмент виготовили з платини, яку витравили на кремнієвому чипі з використанням високоточної технології.
Про це розповідає ProIT
Технологія створення унікального наномузичного інструмента
Для реалізації цього амбітного проєкту науковці застосували спеціалізований пристрій NanoFrazor, розміром з цілу кімнату. Завдяки йому вдалося з надзвичайною точністю витравити форму скрипки на кремнієвій пластині. Процес передбачав покриття чипа двома шарами гелеподібного матеріалу – резисту. Надтонке вістря, кероване за принципом термоскануючої зондової літографії, формувало малюнок скрипки на поверхні. У результаті випаровування гелю залишились мікроскопічні поглиблення, які набули форми музичного інструмента.
Далі дослідники розчинили підкладку, щоб створити об’ємну форму, після чого нанесли тонку платинову плівку у мікроскопічні порожнини. Завершальним етапом стало видалення залишків матеріалу за допомогою ацетону, що дозволило отримати готову наноскрипку.
«Хоча створення найменшої скрипки у світі може здатися кумедним і захоплюючим заняттям, багато з того, що ми дізналися в процесі, насправді заклало основу для досліджень, які ми зараз проводимо», — пояснює керівниця проєкту, фізик Келлі Моррісон.
Від фундаментальної науки до нових технологій
Під мікроскопом скрипка демонструє чіткі лінії та вигини з ідеальними пропорціями, але неозброєне око сприймає її лише як крихітну пляму. Для створення кожного зображення потрібно близько 3 годин, а вся розробка тривала декілька місяців через численні експерименти та коригування. Саме ця скрипка стала першим результатом використання нової системи нанолітографії в Лафборо, що розширює можливості дослідження матеріалів на нанорівні.
Нова система дозволяє науковцям проводити експерименти з матеріалами, досліджуючи їхні властивості під впливом світла, магнетизму чи електрики. Вивчення поведінки нанорозмірних матеріалів відкриває шлях до створення передових технологій, зокрема для підвищення ефективності обчислювальних систем і пошуку нових джерел енергії. Майбутні електронні пристрої на основі таких матеріалів обіцяють бути більш компактними та енергоощадними.